30 жовтня 2014 р.

ШЕВЧЕНКІАНА ЛЬВІВЩИНИ

Шевченкіана Стрийщини
м. Стрий
У місті на місці колишнього гаю «Вільшина» виріс парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. З наданням парку імені сама собою зродилась думка про встановлення пам’ятника поетові. У 1958 р. встановили скромний бронзовий пам’ятник Великому Кобзареві на повний зріст. Скульптор зобразив його з непокритою і не зігнутою головою. Поет ніби вдивляється у далечінь часу і простору і роздумує над долею свого народу. На Шевченкові – тодішній традиційний легкий плащ нижче колін. У лівій руці він тримає книгу, напевно, свій безсмертний «Кобзар». Авторові вдалося поєднати у бронзовій скульптурі дві іпостасі генія України – поета і філософа. Аналогічних пам’ятників – копій, а особливо з нагоди 150-річчя від дня народження поета у березні 1964 р. появилось немало. Та їхні скульптори і місце виготовлення залишилися невідомі. Позатим, цей пам’ятник Шевченкові у м. Стрию залишився одним з перших на Львівщині, споруджених після Другої світової війни. І в цьому полягає його історична вартість.
В день 4-ї річниці Незалежності України в місті відкрито меморіально – скульптурний комплекс «Будителі».
Ще в грудні 1988р. на засідання новоствореного товариства української мови імені Т. Шевченка було прийнято рішення про спорудження в Стрию пам’ятника Великому Кобзарю. Ця ідея знайшла гарячий відгук і підтримку в серцях сотень і тисяч стриян. Розпочався збір коштів їх було зібрано чимало. Але життя, як мовиться внесло свої корективи. Визріла ідея спорудити пам’ятник трьом титанам вільної української думки – Т.Шевченку, І. Франку, Лесі Українці. Цю ідею підтримала міська Рада. І закипіла робота. Гроші зібрані раніше були використані для оплати за виготовлення проекту майбутнього комплексу.
У всій красі і величі постала в День Незалежності скульптура композиція «Будителі» на центральній площі міста.
 смт Дашава
Перші збори, де було вирішено питання будівництва пам’ятника відбулося 5 березня 1989 року і вибрано організаційний комітет.
Пам’ятник Т.Шевченку приурочено до 175 – річчя від дня народження, і споруджений в 1991 році. Відкриття відбулося 12 травня 1991 року.
Селище розбили на 11 дільниць, закріпили людей збирати гроші на спорудження пам’ятника. Всіх грошей зібраних у громадян селища та в церкві – 15169 крб. Гроші також жертвували окремі підприємства села та міста, житель с. Гайдучина  Щибря П.Д. пожертвував 1000 крб.
Вартість роботи пам’ятника – 16 тис. крб. Кошти, які залишилися витрачено на благоустрій майдану Т.Г.Шевченка. Висота фігури – 3,5 м. Площа майдану – 2 тис. 300 кв м.
Архітектор пам’ятника Т.Г.Шевченка – Блюсюк Володимир Іванович – м. Львів.
Скульптор – Лесюк Любомир Іванович, Лесюк Олег Любомирович (батько і син) м. Львів.
c. Братківці


В 1991 році разом з відкриттям соціально-культурного комплексу було освячено скульптурну композицію «Кобзар», в центрі якої в повний ріст постали фігури Тараса Шевченка та Івана Франка.
Ідея створення скульптурної композиції належала сільському голові села Братковець Федору Ковачу.
Художник – Ігор Завозін, архітектори-скульптори – Войневич Іван, Мигаль Мирон, Козак Орест.


с. Гірне
13 жовтня 2013 року урочисто відкрили пам’ятник великому Кобзареві.
Місцева громада давно збиралась звести пам’ятник Т.Г.Шевченку, але завжди щось ставало на заваді. Однак знайшлись серед мешканців села ті, хто вирішив взятись за втілене цього задуму в життя.
Допомагали всі – сільські депутати, члени виконавчого комітету, сільський голова Іван Мельник, дирекція школи, парох села о. Григорій Шептицький.
Всі роботи проводились за рахунок доброчинних пожертв. Особливо слід відзначити найактивніших: Ігоря Гомзу, Романа Білика, Андрія Зайця, Андрія Шептицького, директора школи Василя Думу, та його учнів – усі вони вели підготовчі роботи. А також підприємці А. Писаржевський, родини Шевчишиних, Гульчевських, Козичів, Думи. Спонсори ВАТ «Галенергобудпром» - директор Ю. Якимович, БК «Будпрестиж» - директор Д. Шимків, ТзОВ «Транс Інвест Агро» - директор С.Балабан та інші.
Велика подяка від жителів села автору пам’ятнику – скульптору Степану Яніву.
с. Грабівці

В 1989 році відкрито пам’ятник. Ініціатором спорудження стала народна хорова капела «Галичина».
Архітектор – Володимир Сколоздра, скульптор – Ярослав Скакун. Половина коштів на спорудження пам’ятника зібрано громадою села.  Над благоустроєм території пам’ятника працювали всім селом.




с. Добряни
12 березня 1989 р. в селі створюється ініціативний комітет по спорудженню пам’ятника. Головою його обирається Степан Дзівідзінський.
На  зібрані кошти для виготовлення пам’ятника і проекту (з кожного подвір’я по 10-15 карбованців), спонсорські кошти 1 листопада 1992 року в Добрянах відбулося відкриття пам’ятника. Велика заслуга в цьому передусім С.Дзівідзінського, Б.Кузіва, Д.Курилишина, С.Дацка та ін., причетних до цієї спави.
Свято з нагоди відкриття пам’ятника Кобзяря готували союзянки спільно з головою сільської ради С.Дзівідзінським. На свято прибули запрошені: скульптор – Василь Ярич(автор пам’ятника)з м. Львова, архітектор – Володимир Турецький, художник – уродженець села  Дмитро Петрович Парута керівники підприємств – жертводавці.
Пам’ятна плита з рельєфним зображенням Т. Г. Шевченка
Історичною пам’яткою для села є дуби, посаджені в 1914 р. з нагоди 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Схід громади села вирішив відзначити цю дату. Тому в цей день була відправлена Служба Божа о. Глинським (служитель церкви з 1913-1918 р.) і святкова академія  за участі о.Олесницького та було посаджено три дуби шанованими громадянами села: Іваном Солонинка, Йосифом Білецьким, Йосифом Федун. Через місяць саджанці обгородили, а в восени коли село потрапило у фронтову смугу, в один з дубів вцілила куля і знищила його. Тому залишилось тільки два дерева.  
 Під час другої світової війни через село проходила лінія фронту і коло дубів стояла кухня червоної армії. Огорожу використано, як паливо для кухні.
1976 року організатором та ініціатором встановлення пам’ятного знаку був Янів Іван, а домагався дозволу Наливайко Петро.
Будівельні матеріали для виготовлення знаку зібрано працівниками промислових підприємств, які проживають у Добрянах.
У 1976 р. на сході села було вирішено відновити огорожу дубів і встановити пам’ятну плиту з барельєфним зображенням Т. Г. Шевченка, але районна влада не дала згоди на такі роботи. З часом був обраний комітет, завданням якого було добитися дозволу на встановлення огорожі і плити, а також збором коштів на виконання робіт. Щоб отримати дозвіл на втілення задуманого Наливайко Петро два рази писав заяву – прохання з клопотаннями до республіканського комітету з охорони пам’яток старовини. Так ці дуби і плита були занесені до реєстру пам’яток культури. Роботи велися протягом 1976-1980 рр., фактично ваще було отримати дозвіл, а ніж виконати саму роботу.
с. Завадів
Центр села прикрашають кілька пам’ятників. Серед них два пам’ятники великому сину українського народу – Тарасу Григоровичу Шевченку. Перший пам’ятник збудований громадою села в 1914 році до 100 річчя від дня народження Т.Шевченка. Про історію побудови пам’ятника дізнаємося від старожилів села, які були очевидцями зустрічей з Іваном Франком, який проживав у Завадові з своєю сім’єю  у 1897 – 1898 роках скриваючись від австрійської поліції. Зокрема житель села Біраковський П. М. Твердив, що добре пам’ятає І.Франка, хоч був ще малий.
Він зустрічався з письменником кожної неділі на рибалці. І ось що він розказав про історію побудови пам’ятника Шевченкові у селі. Вечоріло… Женці поверталися з поля гуртом і співали пісню. Франко ішов назустріч їм і запитав жінок, чи знають вони, хто написав пісню про садок вишневий, і почав розповідати про Шевченка та порадив поставити пам’ятник  на знак пошани до Величного поета. Пам’ятник таки було збудовано на пожертви громади і тих людей, які долучилися до будівництва пам’ятника (це були жителі сусідніх сіл Голобутова, Колодниці, міста Стрия). На відкритті пам’ятника був І.Франко, Н. Нижанківський, Олесницький. Франко виступив з промовою, щасливий і задоволений, бо здійснилося його мрія – жителі Прикарпаття з любов’ю вшанували  Шевченка в день сотих роковин від дня народження. Прикрий факт, що статую Шевченка підчас І і ІІ світових воєн жителі села мусіли зняти з постаменту і заховати від ушкоджень.
Місцевий директор школи Шмідт Казимир Миколайович сам реставрував голову статуї, яка була  пошкоджена. Пам’ятник красується по сьогоднішній день.
Пам’ятник (скульптор А. Видра, 1914, камінь) у с. Завадові є пам’яткою монументного мистецтва місцевого значення (охорон. № 864 ) відповідно до рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих №183 від 05.05. 7972.
Другий пам’ятник відкритий у селі Завадові 6 серпня 1989р. на честь 175 роковин від дня народження Пророка.
Як тільки почала скресати крига тоталітарної системи, громада на сході села першою в районі, області, а може і в Україні, вирішила увіковічнити пам’ять героїв нації пам’ятними знаками. Довгожителі села не пам’ятають, коли Завадів переживав такий здвиг народу. День 6 серпня 1989р. назавжди увійшов в історію Стрийщини як провісник незалежності нашого народу. Це були перші  підвалини фундаменту Свободи. Велике свято під назвою «У сім’ї вольній», новій» стало прологом подальшої боротьби. Тодішня районна влада, місцевий колгосп виділили 120 тис. карб.,а решта коштів зібрали жителі села. Від хати до хати, від сім’ї до сім’ї кожен дорослий допомагав у цій великій справі як коштами, так і працею при їх спорудженні.
с. Лисятичі
У 1990 році на сході села з ініціативи голови сільської ради Ігоря Медвідя виникла ідея про спорудження пам’ятника.
5 вересня 1993 року відбулося відкриття і освячення величного пам’ятника. Скульптори Василь та Володимир Одрехівські.
 Меценатами і жертводавцями побудови пам’ятника були жителі села, голова колгоспу Орест Рубель, вчитель школи Кізима Іван Миколайович, касир – дяк церкви Савчак Микола Дмитрович.
Відкрив і освятив пам’ятник блаженніший Іван – Мирослав Любачівський. Серед присутніх були багато священників, голова обласної ради Вячеслав Чорновіл з дружиною Атеною Пашко, депутат обласної ради Ігор Держко, депутат обласної ради, мешканець села Михайло Щерба, голова міста Стрия Роман Шрамовят, поет громадський діяч Віктор Романюк, виходець села, дерегент військового оркестру Іван Карпин, журналісти Василь Глинчак, Степан Євтушик , письменник Роман Пастух, заслужений журналіст України, виходець села Д. Савчак.
На відкриття пам’ятника прийшли всі жителі села, делегації сусідніх сіл. Святковий концерт відкрив церковний хор під керівництвом  Зиновія Сиротюка а також виступив військовий оркестр під керівництвом Івана Карпина, учасники художньої самодіяльності
с. Любинці
18 жовтня 1990 року у селі Любинці відбулося відкриття і освячення пам’ятника Тарасу Шевченкові.
На свято запрошено почесних гостей зі Львова: архітектора, старшого викладача кафедри архітектури університету «Львівська політехніка» Володимира Блосюка; доцента завідувача кафедри скульптури коледжу імені Івана Труша – Ярослав Лозу; провідного інженера Львівського автобусного заводу Володимира Головатого, який був ініціатором встановлення пам’ятника у нашому селі, голову Стрийської організації «Народного Руху Україну» Віктора Романюка.

с. Підгірці

Пам’ятник Кобзарю встановлено в 1992 році з ініціативи жителя села – вчителя української мови і літератури спецшколи – інтернат для слабозорих дітей – Івана Миколайовича Чопика. Скульптор пам’ятника Володимир Одрехівський. Виготовлено з мармурової крихти. Пам’ятник встановлено на вулиці Стрийській. Кошти для встановлення пам’ятника були зібрані громадою села Підгірці.



с. Подорожнє
У центрі села біля сільської ради, навпроти школи, з’явилося кам’яне погруддя Кобзареві, поету й художнику. Відкрили погуддя 07.09.2014р. в рамках відзначення 200-річчя від дня його народження .
У відкритті памятника брали участь депутат Львівської обласної ради Богдан Сидорак, депутат Львівської обласної ради І –го демократичного скликання Ізидор Гнатів з дружиною Надією Гнатів, членами національної спілки письменників України, член національної спілки письменників України Любомир Франків, голова Стрийського братства шанувальників Т.Г.Шевченка Ярослав Михайлюк, стрийський поет Іван Левицький, депутат Дідушицької сільської ради Юрій Фендик, духовенство, учнівський і педагогічний колективи Подорожненської СЗОШ І-ІІІ ст., учасники художньої самодіяльності НД с.Подорожнє, вихованці і працівники ДНЗ «Вишенька» с.Подорожнє, громада села і району.
Пам’ятника освятив Преосвященніший владика Мстислав єпископ Тернопільський і Червоноградський керуючий Хмельницькою єпархією.
Виготовили і втановили пам’ятник за кошти директора МПП «Обрій» М.Янюка, підприємці та громада с.Подорожнє, а також за сприяння депутатів Львівської обласної ради Богдана Сидорака і Ярослава Хомина.
Автор скульптури Степан Янів з села Демня Миколаївського району.
c. П’ятничани
Рішення про будівництво погруддя було прийнято на сході села громадою села у 1992 році. Будівництво проводилось добровільними пожертвами громади, спонсорською допомогою колгоспу ім. Грушевського (п. Рінило), НГРЕ (п. Фик З.В.), СУТТіСТ (п. Натина), ВО «Львівтрансгаз»(п. Фек), Нафтобаза (п. Сидорович), ВУПЗГ (п. Павлів),УБР(п. Галик), Стрийський лісгоспзаг.
Активну участь у будівництві брали жителі села, депутати сільської ради, члени виконкому, сільський голова п. Феденків, директор П`ятничанської ОШ, парох церкви Святої Параскевії о. Ільницький М., та працівники соціально - культурного центру.
Відкриття погруддя Т.Шевченку відбулося 24 серпня 1993 року і було приурочене другій річниці Незалежності України. Освячення погруддя провів парох церкви св. Параскеви. Погруддя встановлено в центрі села на території соціально – культурного комплексу на площі, яка носить ім’я великого Кобзаря. Скульптор – п. Посікіра.
с. Стриганці
Пам’ятні знаки Тарасу Шевченку і Івану Франку було встановлено в с. Стриганці 1990 році біля дубів, які були посаджені 1926 році (на даний час, це вже дуби велетні), і вони були названі Тарас  Шевченко та Іван Франко.
Ініціатором встановлення пам’ятних знаків був осередок Народного руху України в с. Стриганці. Причетними до встановлення пам’ятних знаків були: Д. Кузів, В. Климишин, Л. Ониськів, П. Польовий, М. Костів, Д. Климишин, Л. Кушплер, Б. Загорянський та інші. При закладанні фундаменту була заложена  капсула з прізвищами всіх жителів села, які працювали над встановленням пам’ятних знаків. На пам’ятному знаку Тарасу Шевченку красується надпис «Нащадки твої села Стриганці, вдячні тобі Тарасе».
с. Угерсько
Стела Тарасу Шевченку та Івану  Франку відкрита і освячена громадою села у 1989 році 28 жовтня. Ініціатором побудови пам’ятного знака було товариство української мови ім. Тараса Шевченка, зокрема: Романом Білецьким, Володимиром Кухарем, Михайлом Кухарем, Олексою Кикта, Андрієм Бурином, Василем Сенюрою та ін.
Авторами пам’ятника були: архітектор Орест Стасула, художник Олексій Кита.
Пам’ятний знак стоїть на балансі сільської ради з 30 жовтня 1989 року.
с. Ходовичі
У 1991 році в селі були встановлені пам’ятні знаки Пророкам України – Тарасу Шевченку та Івану  Франку.
Основні ініціатори – жителі села: Михайлевич М. М., Михайлюк Д. В., Ворок Є. М. При спорудженні пам’ятника допомагали всі жителі села.      



Читати далі...

24 жовтня 2014 р.

Методичний "концерт" за вашими замовленнями :)

Шановні колеги!
Наближається наша традиційна зустріч - щорічний обласний семінар заступників директорів ЦБС по роботі з дітьми. Щоб зробити його максимально корисним та цікавим, звертаємось до вас: 
ЯКІ теми вас цікавлять? 
З КИМ ви хочете зустрітися? 
ЧОМУ навчитися? 
ЩО побачити?
Ваші ідеї та пропозиції пишіть в коментах і на нашій сторінці у Фейсбуці. 



Читати далі...

21 жовтня 2014 р.

Інновації оселись в ...

Цікаві ідеї в роботі з різними групами читачів пропонує  завідуюча бібліотекою села Кути, що на Стрийщині, Мацюняк Люба Остапівна. 
Отож знайомтесь, переймайте досвід...


Читати далі...

20 жовтня 2014 р.

ШЕВЧЕНКІАНА ЛЬВІВЩИНИ

м. Городок
Пам’ятник Кобзарю  відкрили 24 серпня 1971 року. Автором роботи - львівський скульптор Василь Ордехівський.           
Спочатку погруддя планували встановити на вулиці Тараса Шевченка, але районний архітектор Тарас Ільчишин домігся, щоб пам’ятник все ж таки встановили на центральній площі міста.

смт.Великий Любінь

Почав свою історію пам’ятник ще у 1992 році на території Львівського заводу комунального устаткування, де був встановлений  з нагоди першої річниці Незалежності  України колективом підприємства. На жаль, виробництво зазнало краху  з цілої низки причин, і погруддя юного Тараса чекала гірка доля забуття і занедбання. У 2000 році до тодішнього голови селищної ради Я. Юрчака звернувся  громадський діяч В.Мацелюх, якого непокоїв стан пам’ятника. Активний краянин і запропонував  подарувати погруддю шанс на достойне майбутнє. На прохання громади Великого Любеня й розпочалися перемовини, внаслідок яких було прийнято ухвалу про безкоштовну передачу громаді пам’ятника для встановлення на території курортного містечка.
З 30 жовтня 2004 року на площі, що поблизу міської лікарні, з високого постамента гордо споглядає на свій народ український Геній. На бронзовій таблиці у вигляді палітри – напис «Тарас Шевченко».

с.Вовчухи

Виготовлений у львівському Державному коледжі декоративного та ужиткового мистецтва ім.І.Труша, як дипломна робота бакалаврів Лариси Романишин і Андрія Фешера. Керівники дипломного проекту, викладачі коледжу, члени Національної спілки художників Олнександр Гавюк, Ярослав Троцько. Консультант з архітектури Юліан Квасниця.
Кошти на виконання скульптури надали вихідці з села: Василь Откович, Мирослав Откович, Михайло Макар.  Будівельні роботи, упорядкування площі забезпечив сільський голова Любомир Галів з громадою села.

с. Градівка


На початку села всіх вітає пам’ятник Тарасу Шевченку, який споруджено 6 вересня 1964 року. Це був на той час перший пам’ятник Кобзареві на Городоччині, збудований коштом сільської громади під наполегливим керівництвом Івана Павловича Бучківського, який, побувавши в Каневі на Тарасовій могилі, взяв звідти грудочку землі і поклявся, що збудує у Градівці пам’ятник Шевченку. Хоч як КГБ залякувало п. Івана Бучківського, але він все-таки зорганізував громаду – кожен мешканець села жертвував на благодійну справу. Це будівництво почалося всупереч забороні влади. А відкрили пам’ятник до 150-річчя з дня народження Кобзаря.

с. Завидовичі


Б. Тимчишин і Я. Мацієвський (місцеві патріоти) у Львові оглянули виставку проектів пам`ятників Т. Шевченка вподобали собі саме цей проект. У1992 році пам’ятник був відкритий.







с. Заверещиця


Пам’ятник встановлений в 2009 році на честь 10-ої річниці школи на подвір’ї Заверешицької ЗОШ І-ІІІ ст. «Берегиня».
Скульптор - Петро Федорович Штаєр. Спонсор – бюст – Паньків Ярослав Михайлович, граніт – Пітко Ярослав Михайлович.





с. Мшана


Пам'ятник Кобзареві побудований 22 травня 2008 р. Скульптор Петро Штаєр, спонсорами були Ярослав Паньків та Ігор Комендант. Ініціатором пам'ятника була громада с. Мшана.







с. Підзвіринець



Встановлений в 1992 році. Автор - скульптор уродженець с.Підзвіринець Кордияка Михайло Миколайович.








с. Суховоля


Ініціатором благородної справи став осередок Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка. У день 177 роковини від дня народження Кобзаря відбулось урочисте відкриття пам’ятнику.
Сульптор пам’ятника – член Спілки художників України Анатолій Мокревський.





с. Хишевичі

В січні 1991р. на зібранні сільського осередку народного руху виник задум спорудити пам’ятник Тарасу Шевченку, Євгену Желахівському та відновити могилу Борцям за волю України.
Тоді і вирішили відрядити активних членів руху до м.Ковеля до свого земляка-скульптора, художника Василя Михайловича Кравця, який зразу ж погодився безкоштовно виготовити для свого села погруддя Кобзаря.
І в літку 1997 року пам’ятник Тарасу Шевченку був споруджений в центрі села Хишевичі на роздоріжжі.



Читати далі...

16 жовтня 2014 р.

Проходимо вишкіл

Оскільки ситуація на Сході нашої країни досі нестабільна, кількість внутрішньо переміщених осіб стрімко зростає.
Львів не стоїть осторонь політичної ситуації, а бібліотеки, в свою чергу – тих осіб, яким зараз потрібна наша з вами допомога зокрема. Львівська обласна бібліотека для дітей в рамках нового грантового проекту «Ковчег - 2», який фінансується за кошти посольства США в Україні з жовтня місяця вже працює з дітьми, що прибули до нас з анексованого Криму та територій Східної України, охоплених воєнними діями, які навчаються в загальноосвітніх школах Львова та їх батьками. Для того, аби краще задовольняти їх потреби, працівники бібліотеки пройшли тренінг «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами (ВПО)», організований  РТЦ ЛОУНБ.    
Надзвичайно корисною була інформація про умови голосування на виборах, законодавчу базу, яка визначає права та обов’язки внутрішньо переселених осіб, та про органи місцевого самоврядування і інші інстанції, які допомагають людям з оформленням документів і не тільки.
Відтепер бібліотекарі  зможуть надавати якісні консультації щодо прав та обов’язків громадян і скеровувати їх у ті установи, де їм надаватимуть допомогу різного характеру.


Також ми створюємо усі умови для комфортного перебування, навчання і дозвілля цих дітей з метою психологічного розвантаження та їх адаптації в нове місцеве середовище!












Людмила Бєлова,
координатор проекту "Ковчег - 2" 

Читати далі...

14 жовтня 2014 р.

ШЕВЧЕНКІАНА ЛЬВІВЩИНИ

м. Яворів
Головна площа Ринок  древнього Яворова, що відзначав своє 620-річчя, ще не знала такого велелюддя. Вона помолоділа,  вбралася в нові шати. І над тим велелюддям у динамічному пориві – скульптура Кобзаря.
Скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель створили образ, що уособлює пророка, думки і устремління якого звернені у сьогодення… Стиснутий кулак лівої руки, а в правиці – книжка. І мимоволі пригадався заклик Кобзаря «Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь й свого не цурайтесь.»     
Пам'ятник відкритий на 5-й рік Незалежності України - 24 серпня 1996 року.

м. Новояворівськ

Видатною подією в історії містечка було відкриття за ініціативою державного діяча Лукашика Степана Івановича пам'ятника Тарасові Шевченку.
Урочистості відбувались 12 липня 1997 року.






м.Івано-Франкове

4 грудня 2005 року в містечку Янів відкрито пам’ятник  Великому Кобзареві.
Яворівський осередок ВО «Свобода », а також голова партії   ВО «Свобода» народний депутат України Олег Тягнибок, інші громадські діячі, відомі люди та керівництво району були запрошені на урочисте відкриття пам’ятника.




с. Віжомля
На центральній площі села за участі громади села, гостей району та області відбулося відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку у формі погруддя на колоні. Про це поінформували у департаменті з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації.
Архітектурний проект належать заслуженому діячеві мистецтв України Оресту Скопу, у якому використано погруддя авторства відомого скульптора Якова Чайки.

с. Домажир


24 серпня 2008 року  на подвір`ї місцевої школи відкрито пам’ятник, який було збудовано на спонсорські гроші. Скульптор: Ю Савка. Архітектор  Л. Новосілець.






с. Сарни

В 1970 році п. Кульматицьким було залито фундамент і поставлено пам’ятник. Скульптор невідомий.
Освячено пам’ятник в 1991році о. Юрієм Воловецьким з Бунова та відправлена перша панахида.







с. Середкевичі

Пам’ятник встановлено 01.06.2014.р. на подвір’ї школи. Виготовив  скульптор, художник, поет Грицак Василь, який проживає в с.Потелич  Жовківського району.
Меценат Галамай Павло Романович місцевий бізнесмен.







смт. Немирів


10 вересня 2010 року. Скульптор Василь Грищак.










c. Чернилява
Ще на початку 90-х років XX століття чернилявські депутати-рухівці підтримали ідею тодішнього вчителя історії Романа Степановича Турка про встановлення пам’ятника на подвір’ї новозбудованої школи. На черговій сесії прийняли рішення про збір грошей. Кошти для спорудження пам’ятника збирала вся громада. Кошти були зібрані, але виникла інша проблема - важко було знайти скульптора, який би взявся за таку роботу. Аж у Тернополі знайшовся мистець Іван Васильович Козлик, який взявся за роботу. Вартість становила 3512 крб. Постамент виготовили робітники з Яворова у майстерні Петра Зуєва.   Завдяки свідомим місцевим жителям, в неділю, 21 травня 1991 року, з нагоди 130 річниці з дня перевезення праху Тараса Шевченка із Петербурга на батьківщину та перепоховання його на Чернечій горі в Каневі, на подвір’ї школи в святковій атмосфері було освячено пам’ятник.
Однак роки беруть своє: час і різні негоди завдали певних пошкоджень постаменту. Цього року за ініціативи директора школи Юрія Гарбуза, сільського голови Ярослава Косика, при підтримці депутатів сільської ради, зусиллями жителів села та підприємцями-мецената Дмитра Лялюка, пам’ятник було відреставровано.



Читати далі...