19 червня 2018 р.

У подорож на край світу...

Саме у таку мандрівку запрошує наступна методична закладка серії «5 місць, куди варто поїхати справжнім фанатам літератури».

«Невідома південна земля» так у перекладі з латинської мови звучить назва найбільшого острова та найменшого континенту у світі – Австралія. Це найсухіший населений континент на Землі, який вражає своєю природою. Батьківщина кенгуру, страуса ему і коали. Тут живуть унікальні, смертельно небезпечні тварини (змії), які не зустрічаються більше ніде в світі. 
Австралія – яскрава мультикультурна країна з безліччю різних національностей. В основному це європейці, але до корінного населення відносяться тут аборигени. Більше 20 відсотків австралійців народилися в іншій країні. Тому не дивно, що батьки сучасного письменника Маркуса Френка Зузака у свій час також емігрували сюди з Австрії і Німеччини. Сам автор здобув визнання і популярність завдяки творам: «Крадійка книжок» (Тhe Book Thief) і «Посланець» (The Messenger), — які стали міжнародними бестселерами.
Народився майбутній письменник 23 червня 1975 року в Сіднеї – найбільшому місті Австралії. Маркус — наймолодша дитина в сім'ї, має двох сестер і брата. Закінчивши Engadine High School,  він скоро повернувся туди ж викладачем англійської, почавши також кар'єру письменника. Вищу освіту з історії й англійської філології здобув в Університеті Нового Південного Уельсу, отримав ступінь бакалавра мистецтв та диплом з викладання.
Першу свою книгу, «The Underdog» («Підземелля»), створив ще в 1992, однак лише через 7 років спроб і очікувань вона вийшла друком. З 1999 Зузак опублікував шість творів. Перші три: «The Underdog», «Fighting Ruben Wolfe» («Боротьба з Рубеном Вулфе») та «When Dogs Cry» («Коли собаки плачуть»), - вийшли у 1999—2001 роках, були надруковані в різних англомовних країнах і принесли авторові ряд нагород.
«Посланець» опублікований в 2002 році, здобув перемогу в австралійських конкурсах CBC Book of the Year Award і NSW Premier's Literary Award, а в Сполучених Штатах посів друге місце конкурсу Printz Award.
Роман «Крадійка книжок» надрукований 2005 і на сьогодні перекладений тридцятьма мовами, зокрема, українською. Серед досягнень роману: найвища позиція в рейтингу Amazon.com, у списку бестселерів New York Times, в аналогічних рейтингах Бразилії, Ірландії та Тайваню. Видання увійшло до п'ятірки найбільш купованих книг Сполученого Королівства, Іспанії, Ізраїлю, Південної Кореї. Успішною стала також екранізація твору (в українському прокаті "Книжкова злодійка") 2013 року.
Події відбуваються в нацистській Німеччині, починаючи з січня 1939 року. Оповідь ведеться від імені Смерті (чоловічого  роду). Головна героїня роману — дев’ятирічна Лізель Мемінгер, яка дорослішає з розвитком сюжету, має нелегку долю. Її батько, невідомим чином пов’язаний з комуністами, безвісти пропав, а мати, не в силах доглядати за своїми дітьми, вирішує віддати їх на виховання прийомним батькам. Дорогою до нового будинку Лізель втрачає братика, який вмирає на її очах. Хлопчика ховають на кладовищі, де дівчинка знаходить свою першу в житті книгу — «Посібник гробаря».
Про що ж ця книга? Вона про відчай батьків; про незламність обіцянок; про вміння переконувати і довіряти; про вимушену розлуку; про ненависть; про книги і вогонь; про дружбу, вірність, любов; про життя і про смерть. Цей твір вчить надіятися, розкриває очі на невимовне.
«Крадійка книжок» Маркуса Зузака потрапила до ТОП-10 кращих книг видавництва «Клуб сімейного дозвілля», а з 1 вересня 2018-го учні 11 класу українських шкіл читатимуть її на уроках зарубіжної літератури згідно оновленої навчальної програми  із зарубіжної літератури для 10-11 класів.
Останнім опублікованим твором Маркуса став роман «Bridge of Clay» («Міст глини», 2009), ідею якого він виношував понад 10 років.
2014 року Зузак отримав нагороду Margaret A. Edwards Award від Американської асоціації бібліотек «за значний і тривалий внесок у підліткову літературу». 2006 авторові дісталася нагорода газети «Sydney Morning Herald» як найкращому молодому письменникові року.
Сьогодні Маркус Зузак разом з дружиною і двома дітьми мешкає в Сіднеї. Вільний час присвячує серфінгові та перегляду фільмів.

Читати далі...

1 червня 2018 р.

Бібліотеки в соціальних мережах: поради та секрети

На сьогодні соціальні мережі відіграють дуже важливу роль – послугами Інтернет користується кожен третій українець. В останні роки кількість користувачів соціальних мереж зростає. Для бібліотек соціальні мережі є центром діалогу з користувачами, які самі вирішують, який контент їм споживати. У цьому середовищі можуть бути рівними і великі потужні бібліотеки, і бібліотеки невеликих міст і сіл. Адже бібліотека – це не тільки книги, в першу чергу це – люди.
Отже, на сучасному етапі особливого значення набуває представництво у віртуальному просторі бібліотек як сучасних інформаційних центрів, що виступають одним із базових елементів формування інформаційного суспільства та як інструмент просування своїх послуг.
Останнім часом дедалі більше бібліотек створює свої сторінки в соціальних мережах. Зокрема, більшість зарубіжних та вітчизняних бібліотечних установ представлені в них.
Провівши детальний аналіз бібліотечних груп у соціальних мережах, ми виявили ряд поширених помилок, характерних для ведення такої роботи.
Помилка №1. Некоректне оформлення та навігація. 
Як потрібно? Ваша сторінка повинна бути постійною, зручною і цікавою для цільової аудиторії. Намагайтесь уникати в назвах довгих специфічних абревіатур, або їх скорочення. Наприклад: «ЦБС» «ПБ ОТГ» і т.д. А також дуже великих назв постів, які не поміщаються в один рядок.
Зробіть аватарку (обкладинку) вашої групи цікавою і привабливою. Виключіть із обкладинки фотографії ваших співробітників, темні, не цікаві фотографії з читаючими дітьми.
Забезпечте зручну навігацію: ведіть рубрики, теми без граматичних помилок. Від якості навігації, зручності роботи з контентом залежить подальша активність користувачів, ріст кількості зацікавлених учасників групою.
Помилка №2. Неактуальний, безграмотний контент. 
Як потрібно? При створенні і веденні групи в соціальних мережах важко підбирати цікавий матеріал, читаючий, здатний зацікавити велику кількість представників цільової аудиторії. Для розміщення найкраще підходять матеріали тематичні, корисні, унікальні, мало розповсюдженні. Всі пости на вашій сторінці обов’язково мають бути грамотними, без помилок. Прес- і пост-релізи робіть максимально короткими і інформаційними.
Помилка №3. Відсутність напрямку на саморозвиток. 
Як потрібно? Сторінку в соціальній мережі необхідно постійно підтримувати: працювати з внутрішнім змістом наповнення, щоденно оновлювати контент, публікувати пости з різноманітними умовами конкурсів, проводити onl-опитування. Інтерес необхідно підтримувати завжди – це хороший показник до бібліотеки в цілому та її послуг. Якщо з поважної причини ви відклали ведення сторінки на деякий час (наприклад, у зв’язку з відпусткою, тривалими вихідними), тоді необхідно і можна використовувати програму автопостінг, яка дозволить в певний час поставити публікацію підготовлену вами завчасно в певний час. (http://roboposting.ru/autoposting/programm).
Або повідомити своїх користувачів про причину відсутності нової інформації на вашій сторінці на певний час.
Помилка №4. Спам, зайва самореклама. 
Як потрібно? Дуже велика кількість будь-яких посилань на свій акаунт в соціальній мережі сприймається багатьма користувачами саме як спам, що, в свою чергу інколи може погано вплинути на ваш авторитет. Уникайте зайвої нав’язливості.
Помилка №5. Затримка з відповідями. 
Як потрібно? Успішне просування у соціальних мережах групи насамперед залежить від того, наскільки швидко користувач отримає відповідь на своє запитання. Зволікати не можна. Особливо якщо призначення вашої сторінки пов’язане з консультуванням або підтримкою читачів. Звернувшись з питанням або прокоментувавши пост, користувач повинен отримати максимально швидку і вичерпну відповідь. Очікування у декілька діб може викликати недовіру до вашого ресурсу, спровокувати «міграцію» аудиторії на інший ресурс.
Помилка №6. Неуважність до думки користувачів. 
Як потрібно? Наскільки б багаточисельною не була група в соціальній сторінці, кожному її учаснику завжди важливо відчувати значущість своєї думки. Неможна ніколи ігнорувати повідомлення користувачів, які читають вашу сторінку. Якщо ви хоча б один раз пропустите чиюсь думку, вислів, тоді можете не отримати попередньої думки зовсім.
Щоб ведення бібліотечної сторінки в соціальних мережах принесло бажаний, позитивний результат, варто притримуватись наступних правил:
1. Виключіть із тексту неперевірені цитати. Користувач заходить на сторінку, щоб знайти там унікальний, перевірений контент – той, який відрізняє вашу бібліотечну сторінку від десятків попередніх.
2. Чергуйте інформацію для роздумів та розваг. Щоб перетворити випадкового відвідувача вашої сторінки в її постійного користувача, необхідно підтримувати безперервну цікавість до себе. Важливо представити тематичний корисний контент, що складається із інформаційного, розважального та інших складових. В такому випадку користувач завжди зможе знайти для себе матеріал для прочитання.
3. Станьте другом для своїх користувачів! Необхідно проаналізувати коментарі учасників, щоб зрозуміти, які саме проблеми цікавлять їх у даний час. Створіть теми з професійними консультаціями спеціалістів, обговорюйте важливі питання, допомагайте членам своєї групи. Створюйте орієнтовний портрет представника цільової аудиторії, враховуйте їх вік, потреби, інтереси.
4. Відповідайте швидко. Пам`ятайте, користувач не любить довго чекати відповіді. Йому важливо отримати відповідь «тут і зараз».
5. Не забувайте про хештеги. Навіть найбільш цікавий пост з точки зору маркетингу стає не поміченим, якщо не використовувати хештег (наприклад, # читання). Необхідно давати можливість потенційним користувачам знайти вас будь-де і будь-коли.
Бібліотекарям слід звернути важливу увагу на комунікативну складову своєї роботи і оволодівати новими ІТ-технологіями реклами.
Хештег – хештег або гештеґ (англ. hashtag, від hash — «символ ґратки») — слово або фраза, яким передує символ «#» (октоторп). Користувачі можуть об'єднувати групу повідомлень за темою або типом з використанням хештегів — слів або фраз, які починаються з #. Вперше хештеги з'явилися і були використані в мережах IRC для маркування тем і груп. Вони використовуються для позначення окремих повідомлень, що відносяться до якої-небудь групи, а також як приналежність до певної теми або «каналу».
Хештеги стали популярними в 2007 році під час лісових пожеж у Сан-Дієго, коли Нейт Ріттер використовував хештег «#sandiegofire», щоб бути в курсі всіх оновлень, пов'язаних з катастрофою. На міжнародному рівні хештег став практикою запису стилів для повідомлень Twitter протягом 2009–2010, коли проходили іранські вибори. Хештеги англійською та перською мовами стали корисними для користувачів Twitter всередині і поза межами Ірану.
Починаючи з 1 липня 2009 року, Twitter почав пов'язувати всі хештеги гіперпосиланнями до результатів пошуку, що містять всі останні повідомлення, що згадують або хештег, або стандартне написання таких слів, за умови, що такі слова записані в тому ж порядку. Це було підкреслено в 2010 році з введенням «Актуальні теми» на головній сторінці Twitter.

Використані джерела:      
І знову про соціальні мережі [Електронний ресурс ] // Методичні каруселі : [блог]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  https://metodounbkm.wordpress.com. – Назва з екрана.
Користь соціальних мереж для бібліотек, або «Ви ще не на Фейсбуці?» [Електронний ресурс ] // Українська бібліотечна асоціація  : [сайт ]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  ttps://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/117/korist__social_nuh_merej_dlya_bibliotek.pdf . – Назва з екрана.
Соціальні мережі та бібліотека [Електронний ресурс ] // Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся  Гончара  : [сайт ]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  ttp://lib.kherson.ua/sotsialni-merezhi-ta-biblioteka.htm. – Назва з екрана.

Читати далі...