ШЕВЧЕНКІАНА ЛЬВІВЩИНИ

м. Радехів

Підготовка і святкування 150-річчя від дня народження Шевченка у 1961 році викликало величезне національне піднесення. Такого ентузіазму Радехів ще не знав. На прохання молоді Радехівської середньої школи скульптура Кобзаря мала прикрашати скверик перед новозбудованою школою на вулиці Радянській (тепер вул. А. Шептицького).

На прохання придбання скульптури для нової школи в місті відгукнулися місцеві підприємства – лісгоспзаг, районний відділ електричних мереж, ремонтний завод, райоб’єднання «Сільгосптехніка», харчокомбінат, Вузлівський спирто-крохмальний комбінат та інші –  і зробили певні грошові внески на рахунок Радехівської районної організації Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури (УТОПІК).

У 1968 р. правління Радехівської районної організації (тодішній голова –Степан Чабаренко) УТОПІК таки придбало скульптуру. Та очевидно загальнонародне піднесення любові та пошани до Шевченка викликало страх «правлячої верхівки», бо відбувається негласна заборона шевченківських торжеств у районі. Тому і не дали дозволу на встановлення  пам’ятника ні біля школи, ні перед районним Будинком культури. Тоді, за висловом одного радехівського дотепника, продовжили Шевченкові заслання ще на 5 років. Спочатку він ніс покуту на базарній площі «Галя», а потім на шкільному подвір’ї.

Лише у 1974 році, до 160-річчя від дня народження, під тиском громадськості і загального обурення населення було дано дозвіл на встановлення скульптури у парку.

Пам’ятник Т.Шевченку (В. Одрехівський, 1968 р., мармурова крихта) у м. Радехові у парку –  пам’ятка монументального мистецтва Радехівського району  – рішення про взяття пам’ятки на державний облік №183 від 05.05.1972р., охоронний номер 1116.

Але бажання мешканців міста бачити пам’ятник у центрі залишилось і вони неодноразово піднімали це питання.

9 березня 2002 року, у 188-у річницю Тарасових уродин, на проспекті Відродження в Радехові зібралося велелюдне віче. Урочистостях відкриття пам’ятника відбулось.

с. Бишів

До відзначення 150-річчя від дня смерті Т.Шевченка з ініціативи громадян було вирішено спорудити пам’ятник. Рішенням сесії сільської ради від 26 липня 1990 року обрано ініціативну групу в кількості п’яти чоловік: Коваль В.С. – голова, Буснюк М.М., Гуменюк С.С., Іванчина С.П., Солгуб В.П. - члени. Роботи щодо спорудження пам’ятника розпочали 15 серпня 1990 р., а завершили – 15 липня 1991 р. Автор пам’ятника – студент 4 курсу Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва Павлишинець Юрій Йосипович. Вартість пам’ятника 12 тис. крб. оплачена місцевим колгоспом (селянською спілкою) «Нива».

Відкриття відбулося 21 липня 1991 року, рішення про взяття пам’ятки на державний облік № 249 від 21.05.1991 р., охоронний номер 1675.

с.Дмитрів

Найкращим подарунком до 200-річчя поета стало встановлення погруддя Тарасу Шевченку. Ініціатором спорудження пам’ятника була жителька села Марія Степанівна Іськів. Пам'ятник виготовив скульптор  Янів Степан – народний майстер по виготовленню з каменю, який проживає в с.Дерня Миколаївського району.

24 серпня 2014 року в день Незалежності України було урочисто відкрито пам’ятник Кобзарю.

с. Збоївська

З нагоди 150-річчя від дня народження Т.Шевченка у 1964 році збоївська бригада артілі «Маяк» вирішила встановити в селі погруддя Кобзаря. Ініціатором спорудження пам’ятника була вчителька Євгенія Захарівна Караван. Цю ідею підтримав тодішній директор Бишівської восьмирічної школи Григорій Сергійович Черняк.

Зрештою і жителі цього невеличкого населеного пункту схвально сприйняли пропозицію. Саме вони офірували кошти для цієї благородної справи, а частину грошей передала дирекція школи від вирощених на шкільній ділянці і реалізованих овочів.

Погруддя Кобзаря (скульптор В.Одрехівський) виготовили на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, напис зробив художник Панчишин зі смт. Стоянова.

24 травня 1964 р. відбулось урочисте відкриття, рішення про взяття пам’ятки на державний облік № 183 від 05.05.1972 р., охоронний номер 1117.

На початку 1989 р. пам’ятник був реконструйований та впорядкований.

с.Новий Витків

Пам’ятник споруджено в 1993 році за кошти громади села. Скульптор Петро Іванович Дзиндра (м.Львів), а постамент виготовив житель с. Доля Миколаївського району Львівської області Степан Васильович Одноріг. Ініціатором спорудження  був житель села Василь Лукович Покотило –колишній воїн УПА, активний громадський діяч. Саме він був головою оргкомітету зі спорудження пам’ятника та збору коштів.

Матеріалами допомагали Витківське лісництво (лісничий О. Сологуб), спілка селян «Білий стік» (голова Б. Слюсарчук), «Райсількомунгосп» (Р. Климко)   та  інші.

Відкриття та освячення відбулся у серпні 1993 року, розпорядження про взяття пам’ятки на державний облік № 528 від 19.07.1995 р., охоронний номер 1677.