Андрусяк І. Вісім днів із життя Бурундука: повість / Іван Андрусяк. – К.: Грані-Т, 2012. – 72 с., іл.(Книготерапія).
Ви пам’ятаєте свої учнівські будні? Чи згадуєте їх лише
проводжаючи до школи свого малого школярика? А от Іван Андрусяк добре береже
спогади про шкільне буття: як хотілося забити гол у рідній команді і стати
героєм для всього класу, як дратувала ота задерихвістка, котрій ой-ой так
бажалося сподобатись… І як вабило все невідоме, вірилося в містику і жадалося
втілити легенду в життя.
Натомість,
чи не мали ви якогось образливого прізвиська і чи завжди ставали героєм? Тепер
згадуєте ваше власне ймення з усмішкою: це так мило і зовсім не прикро. А чи
так само думали, коли були меншими? От і школяр Івась сильно обурюється, коли
чує насмішкувате «Бурундук», замість справжнього, най і не вельми шляхетного,
«Бондарук». І впевнено хоче все змінити. Його доросле рішення спочатку навіть
вражає: якщо однокласники в мене списують, то хай ставлять у футбольну команду!
Однак шантажем успіху не доб’єшся, якщо не вмієш грати у той самий футбол. От і
наш Івась, замість перемоги у голлівудському стилі, з ганьбою покидає команду.
А так хотілося довести… Та ще й знову ця задерихвістка.
Ба – і вдома
жодної підтримки: замість очікуваного братика, мама принесла сестричку. Івась
її, звісно, любить, але що візьмеш з дівчини. Таке дитяче гендерне протистояння
– мов списане з життя. Головно – що розповідь у тонах іронії та гумору, з яких
читач розуміє, що дорослий Івась до жінки ставитиметься з повагою.
Отак,
загрузлий по вуха у справжніх проблемам Івась думи важкі думає. А в такій
скрутній ситуації на допомогу може прийти (хто б подумав!) рідна бабуся! Атож,
хто як не вона знає народні ліки від житейських негараздів. І ось воно –
народне сказання про «зніще», з якого вилупиться маленький дідько і
виправлятиме всі ситуації.
Батько трьох
дітей Іван Андрусяк добре знає, як вплести народний міф у дитячу реальність.
Чергова прозова спроба поета більш ніж вдала: вона захоплива для школярів і
весела для всієї родини. Образи дорослих дещо повчальні, письменник вимальовує
натяками, якими б хотіла побачити сім’ю дитина: батька, що розуміє, коли треба
змовчати, мудру бабусю.
Незірковий
герой тим не менше не позбавлений впевненості в собі та напрочуд дорослої
логіки. Заглянути в його світ – без популярності в однолітків, без «своєї»
компанії, проте з домашніми проблемами – не завадить будь-кому. Це неначе
набування мудрого досвіду, в якому обов’язкова підтримка, розуміння і віра в
чудеса. Якщо ви не знаєте, на які проблеми звернути увагу, про що може думати
ваш школяр, якими питаннями перейматися, Андрусяк дає поради: недарма повість
входить до серії «Книготерапія».
Немає коментарів:
Дописати коментар