Франкіана Львівщини

Іван Франко і Турківщина

Відомо, що геніальний син Бойківщини Іван Франко був  письменником і поетом, істориком і етнографом, але, крім цього, він був завзятим мандрівником. То пішки, то на селянських санях чи возом він обійшов і об`їздив більшість населених пунктів Турківщини.

Перебування  на  Турківщині прислужилося йому для написання багатьох творів, які можна назвати творами Турківського циклу. У першу чергу це комедія «Учитель», яка стала шедевром Франкової драматургії.

Іван  Франко у 1904році організував і провів наукову експедицію, яка мала на меті різнобічно обстежити Бойківщину. Збираючи етнографічну інформацію її учасники пройшли через Мшанець, Лютовиська, Локоть, Верхню Тарнаву, Турочки, Бориню, Верхне Висоцьке і далі на Сможе, а відтак по території нинішнього Сколівського району. Кожне перебування в гірських селах Іван Франко використовував для розшуків обдарованих людей і збору інформації про їхню працю, яку опубліковував в періодичній пресі.

Поет то сам,  то з дружиною та дітьми,  не раз  гостював  у селі Дидьово (Вовче) у свого друга Івана Кузівки. У нижній частині села, під старою липою, знаходиться криниця з дуже холодною  чистою і смачною водою, її називають Франковою. За переказами, перебуваючи у Вовчому, сюди приходив пити воду Іван Франко, тут він любив поговорити з селянами, вислухати їхні біди, дати поради.

Іван Франко був у Турці кілька разів.

У 90-х роках XIX ст. в Східній Галичині набув великих розмірів рух за введення загальних, прямих і таємних виборів в рейхсрат (парламент). У ряді повітів під керівництвом Українсько-російської радикальної партії були проведені віче (мітинги). У Турці таке віче відбулося 30 грудня 1891 року в залі повітової ради. Були присутні близько 150 представників селян і інтелігенції. З яскравою промовою на ньому виступив І. Франко.

Найбільш пам'ятним для турківчан був приїзд поета у 6 квітня 1913 році. на запрошення вчителів повіту він виступив з читанням поеми  «Мойсей». Зустріч вилилась у свято, яке, за словами одного з учасників, золотими буквами запишеться в історію краю. На будинку Народного Дому під час  Бойківських фестин (1992р.) було встановлено меморіальну дошку, яка засвідчує цю історичну  подію.