5 травня минає 115 років від дня народження Ірини Вільде, волелюбної та нескореної письменниці, що є уособленням міцності духу та стійкості характеру української жінки. Крім видатних художніх творів, з-під її пера вийшли листи до Сталіна на захист української мови та чисельні звернення до органів радянської влади в обороні українських дисидентів.
Письменницький голос
Ірини Вільде був голосом бунтівливої модерної жінки. Її справжнє ім'я -
Дарина Полотнюк, а псевдонім «Ірина Вільде» був обраний нею не випадково,
«Вільде» у перекладі з німецької означає «Дика». Саме під цим псевдонімом її
знає світ.
Цій дивовижній жінці
випало жити в трагічні й не надто сприятливі для творчості години. Ірина Вільде
та її родина були причетні до повстанських рухів за незалежність, що
становило велику небезпеку не лише для творчості, а й для життя. Тому, звісно,
письменниці довелося приховувати і причину розстрілу чоловіка, і власну
приналежність до молодіжних українських організацій, і долю двох рідних братів,
змушених емігрувати після враження повстанського руху.
Художня довершеність
творів Ірини Вільде була вражаючою. Романи «Сестри Річинські», «Повнолітні діти», повісті «Метелики на шпильках»,
«Б'є восьма» викликали у критиків двоякі відчуття. З одного боку,
твори такого неперевершеного стилю написання не можна було залишати без уваги.
Але ж пропонувати читачеві трепетні та чуттєві старосвітські історії, написані
жінкою із сумнівною біографією, вважалося мало не ідеологічною диверсією.
Незважаючи на всі
віхи долі, Ірина Вільде змогла реалізувати свій талант і залишатися вірною
своїм найдорожчим ідеям і цінностям.
Письменниця підтримувала
дружні стосунки з широким колом творчих особистостей, котрі, як і вона, згодом
увійшли в історію культури своїх народів. Ірина Вільде любила людей. І люди
любили її. Кожен, хто мав щастя зустрітися з нею особисто хоч раз у житті,
ніколи цього не забував, бо вона була і залишається незабутньою.
Видатну українку внесли
ЮНЕСКО до знаменитих людей ХХ-го століття та ІІ-го тисячоліття. Її твори
перекладені багатьма мовами світу: німецькою, угорською, чеською, польською,
російською, румунською та іншими. У 2007 році було засновано Всеукраїнську
літературну премію імені Ірині Вільде.
Від дня народження Ірини
Вільде минає 115 років, проте тільки після 100-річчя, її ім'я повертається із
несправедливого та незаслуженого забуття. Хай і не так голосно, як пасувало б
її імені.
Немає коментарів:
Дописати коментар