У поле професійного огляду за 2019 рік потрапив часопис, який виступає
своєрідною дискусійною трибуною та майданчиком, де висвітлюється «історія, теорія і практика» діяльності
сучасних книгозбірень без винятку.
Звідси повна назва – «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика». Це наукове, інформаційне, щоквартальне видання. Перед кожною статею у ньому подається коротка анотація, в якій окреслено проблематику, основні тези, вкінці - список використаних джерел. За змістом видання має постійні рубрики, однак враховуються виклики часу, теми і проблеми бібліотечної галузі.
Оскільки видання наукове, то й коло інтересів доволі широке – бібліотекознавство, управління бібліотекою та бібліотечний менеджмент, науково-дослідна робота…
Звідси повна назва – «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика». Це наукове, інформаційне, щоквартальне видання. Перед кожною статею у ньому подається коротка анотація, в якій окреслено проблематику, основні тези, вкінці - список використаних джерел. За змістом видання має постійні рубрики, однак враховуються виклики часу, теми і проблеми бібліотечної галузі.
Оскільки видання наукове, то й коло інтересів доволі широке – бібліотекознавство, управління бібліотекою та бібліотечний менеджмент, науково-дослідна робота…
Зацікавило! Що таке наукометрія? Цьому поняттю присвячено цілий розділ
часопису. Відомо багато напрацювань з досвіду наукових бібліотек України.
Серед них Наукова бібліотека Харківського національного технічного
університету сільського господарства імені П. Василенка, яка займається
наукометричними дослідженнями та моніторингом бібліометричних показників
науковців університету. Виявляється, успішність роботи всього
професорсько-викладацького складу оцінюється не за загальною кількістю
опублікованих матеріалів, а за їх наявністю в найавторитетніших міжнародних
базах даних. Функцію відстеження проводить наукова бібліотека вузу. Більш
детальніше у статті Ніколаєнко Н., Рибальченко О. Наукометрія в бібліотечній
діяльності: досвід, проблеми, завдання (№ 1, С. 6-9). Така робота наукової бібліотеки задля підвищення рейтингу університету та
його вчених – це не просто вимога часу, а відповідність її сучасному розвитку.
«Академічна доброчесність», «Децентралізація і бібліотеки» - рубрики, які
містять матеріал про сучасні виклики у роботі бібліотеки. Особливо це на часі для сільських бібліотек. У
статті Амельченко Ю. Бібліотека ОТГ: новий формат існування (№ 2, С. 13-15)
представлено новий підхід урізноманітнення діяльності з патріотичного виховання
та популяризації української книги й укріплення статусу державної мови на
прикладах бібліотек Коноплянської сільської об`єднаної територіальної громади Іванівського
району та Любашівської ОТГ, що на Одещині.
Книжкові фестини, літературно-мистецькі свята, майстер-класи, флешмоби,
десант кращих письменників регіону – це заходи, які як окремо, так і в
комплексі, в проєкті, привернули увагу до можливостей бібліотек у реалізації
важливих державних завдань і додали позитиву громадській думці про них. Бібліотечний
простір в ОТГ не втратив свої головні складові - інформування, просвітництво,
виховання. Бібліотека стала місцем неформального спілкування, обговорення
важливих питань, відпочинку, зустрічі громади з цікавими людьми. Співпраця з
органами влади, спонсорами і меценатами сприяє утвердженню іміджу бібліотеки як
важливої інституції на селі…
Сайт-блог, вебінар-вебсемінар, віртуальна книжкова виставка, біобібліографічний
покажчик, відеопрезентація нових надходжень, онлайн-ігри – це сучасні тренди у
роботі успішних технологічнооснащених бібліотек. Досвід великих і маленьких
бібліотек розкрито у рубриці «Інтернет-технології в бібліотеках».
Розділ «Бібліотечно-бібліографічні ресурси бібліотек» розкриває цінність
бібліотечних фондів, як джерела історичної пам`яті, краєзнавчої інформації.
Певний матеріал підкреслює роботу по формуванню серії покажчиків різноманітної
тематики у практиці бібліотек.
«Бібліотечно-бібліографічне обслуговування» - це практика для практиків! Маючи
зараз справу не з дефіцитом інформації, а з її надлишком, завдання бібліотеки –
стати для людей навігатором у процесі отримання знань, помічником у
вибудовуванні індивідуальної траєкторії розвитку кожного відвідувача. Про це
стаття Некипелова О. «Неформали» в освіті дорослих: з досвіду роботи
Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва (№ 1, С.
22-24), яка увійшла до вказаної рубрики. Описано
досвід бібліотек міста Миколаєва щодо використання своїх ресурсів і надання
освітніх послуг громаді. Визначено як категорію - для кого, так і тематичне
спрямування. Топовою є «Лабораторія цифрової і медійної грамотності», в рамках
якої здійснюється навчання і розвиток ІТ-компетенцій, інформаційної культури,
безпеки і гігієни, опанування мобільними технологіями, навичками критичного
мислення, попередження медіазалежності й кібербулінгу. У наступному навчальному мовному
кластері здійснюється опанування
чотирьох мов: англійської, болгарської, німецької, української.
Запропоновані цікаві форми реалізації від діяльності недільної школи чи мовного
клубу на базі бібліотеки до участі в
освітніх проєктах за підтримки різноманітних партнерів, грамадських організацій,
освітніх фундацій тощо.
Ефективність комплексу заходів завжди залежить і від обраних цікавих форм. Квест як інтерактивна форма роботи широко застосовується у бібліотеці.
Найбільш цікавить методика і практика проведення.
Обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського міста
Кропивницький на сторінках часопису поділилась практикою розробки квесту, який в ігровій формі
популяризує як послуги та сервіси книгозбірні в цілому так окремого відділу. Стаття Олейніченко
Ю. Бібліотечний квест – простір для ідей (№1, С. 25-27) містить опис гри-квесту з екологічної тематики «Пригоди у царстві Природи», яку
розробили працівники відділу документів з економічних, технічних та природничих
наук. Основні завдання, оформлення маршрутів, пошук ключів – процес клопіткий і
творчий. Апробація проведення квестів в бібліотеці довела, що ця форма роботи
цікава користувачам, викликає інтерес та азарт, дозволяє отримати нові знання,
формує лідерські якості та командний дух. І ключове - руйнує стереотип про те,
що бібліотека є лише місцем читання.
Матеріал про діяльність бібліотек різних рівнів об`єднано в розділах
«Мережа бібліотек», «Проєктна діяльність бібліотек». Сучасні бібліотеки
працюють на випередження. Вимогою часу стала їх активна участь, пошук,
написання проєктів як самостійно, так у співпраці з партнерами. На сторінках
видання колеги діляться своїми історіями успіху. Це слугує мотивацією щодо
подальшої роботи…
Заворотня І. Модернізація шкільної бібліотеки завдяки проектній діяльності
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2019. - № 4. – С. 25- 26.
Яке обличчя у сучасної шкільної бібліотеки? До уваги досвід такого пошуку
бібліотеки Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 11 – багатопрофільний ліцей» (Донецька область). Перший крок –
це опитування учнів і вчителів, яке окреслило, якою має бути бібліотека.
Наступний – участь у ряді проєктів, проєктна діяльність. Проєкт #NewLibrary – для бібліотеки було придбано
техніку для медіа-центру та медіа-простору. Участь у Проєкті розвитку
організації об`єднаних
націй (ПРООН) мала на меті створення у бібліотеці школи території єднання, а
саме придбання меблів для психологічного розвантаження. І звичайно створення
релакс-клубу з різноманітними релакс-послугами: арт-терапія, бібліотерапія,
релакс-музика тощо. Окреслено цікаві теми і напрямки щодо толерантності та
соціальної активності молоді.
У рубриці "припав до смаку" проєкт бібліотеки Вінницького національного медичного
університету імені М. І. Пирогова, який описаний в публікації Мельник М., Кравцова М.
Проект бібліотеки «Світ медицини в художньому слові» (№ 4, С. 29-32). Як
свідчить дослідження, багато праць відомих
лікарів-письменників є актуальними у різні часи і мають вагоме значення
у вихованні і становленні нового покоління медиків. Наведено практики лікарів, що описані в художній літературі. В межах проєкту було
розроблено картотеку художніх творів, яка стала інструментом в освітньому
процесі студентів-медиків. Як висновок, і література, і медицина мають важливий
спільний засіб лікування – слово, яке вчить співпереживати, духовно підтримує
моральний і фізичний стан.
Освіта, самоосвіта, підвищення кваліфікації – основні етапи становлення
бібліотекаря-професіонала. Вітчизняний досвід запропоновано у рубриці
«Бібліотечна освіта, підвищення кваліфікації». Серед цікавих форм, які
стимулюють до навчання і удосконалення своїх професійних навичок є конкурси. Практикою
проведення таких заходів на базі обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського міста Кропивницький протягом 2016-2018 рр. ділиться автор
наступної статті:
Охріменко М. Конкурси професійної майстерності: поєднання практики з
творчістю // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2019. - № 2. –
С. 50-53.
Проведення конкурсу здійснюється у 2-етапи: регіональний та фінальний. Визначається тематика,
номінації, коло учасників, основні вимоги.
2016 рік – тема «Невмируще слово Каменяра» ( 160 років з дня народження
І. Я. Франка); 2017рік – обласний конкурс на кращу віртуальну екскурсію
«Мандруєм рідним краєм»; 2018рік – «Читаємо Марка Кропивницького». Тематика
двох останніх стала поштовхом до створення цікавого і пізнавального
краєзнавчого ресурсу, який можна використовувати для вивчення і популяризації
історії рідного краю. Практика показує, що такі конкурси сприяють професійній і
особистій реалізації працівників бібліотек, підняттю престижу і соціального
статусу бібліотечної професії, приверненню уваги громадськості та органів влади
до діяльності бібліотек, поглибленню партнерських стосунків із зацікавленими
організаціями.
А от як там, за кордоном? Як функціонують бібліотеки, чи потрібна
бібліотечна освіта, яке значення і роль професії? Про це та інше матеріал з
рубрики «Досвід зарубіжних країн».
Михайличенко Н., Порало І. Бібліотечна
освіта Канади: робота бібліотекаря та діяльність бібліотек // Бібліотечний форум:
історія, теорія і практика. – 2019. - № 2. – С. 54-57.
Канада –багатокультурний регіон США. В інтерв`ю колишня громадянка України
розповідає про роль бібліотекаря в американському суспільстві, про свій вибір і шлях
здобування освіти, рівні, привілеї, умови, можливості, перспективи. Особливий
наголос на фаховій освіті і соціальному статусі бібліотекаря. В Америці є три
напрямки бібліотек: публічні, академічні (бібліотеки університетів та коледжів)
та спеціальні (внутрішні бібліотеки в організаціях, які обслуговують лише її
членів – наприклад, бібліотеки юридичних фірм, лікарень, державних установ
тощо). Цікаві моменти тут існують з працевлаштуванням, з вимогами до
кандидатів.
Як відомо, активне професійне спілкування колег, обмін досвідом
відбувається в межах різноманітних зустрічей, заходів як на теренах України, так і за її межами. А в часописі матеріал про події такого масштабу зосереджений у рубриці «Бібліотечні форуми, конференції». Є тут і персональна
рубрика «Українська бібліотечна асоціація», оскільки інформаційним партнером журналу виступає ГО Українська бібліотечна асоціація.
Зміст будь-якого періодичного видання має ряд розділів-посвят. У «Бібліотечному форумі…»
до таких належать «Історичні розвідки бібліотек», «Ювілеї бібліотек», «Видатні
бібліотекарі, бібліографи», «Історія книгозбірні в іменах», «Вітаємо ювіляра»
тощо.
4 номер журналу містить довідковий апарат - «Покажчик статей і матеріалів,
опублікованих в журналі за 2019 рік». Кожен випуск інформує про
«Вимоги щодо подання статей до журналу», а також редакція пропонує послуги
бібліотекам: «Навчальні» і «Видавничі, рекламні, іміджеві».
Журнал має сайт, який представляє архів видання протягом
певного часу. Такий сервіс інформує про зміст по випусках, в межах номеру - по
статтях коротко (анотація). Таке віртуальне знайомство інтригує, спонукає до читання друкованого видання (оригіналу), сприяє професійному зростанню!
До речі, вийшла віртуальна версія часопису за І квартал 2020 року!
У часі
карантину запрошуємо до ознайомлення!
Немає коментарів:
Дописати коментар