У кожного в дитинстві
була улюблена іграшка, якій довірялось
найпотаємніше, яка була уважним слухачем і добрим компаньйоном у пригодах чи до
сну. Саме цей момент казки Марджері Вільямс «Вельветовий Кролик, або Як
оживають іграшки» приверне увагу як дорослого, так і заінтригує малечу.
Світ дитячої кімнати переповнений
надзвичайними іграшками, які мають свою історію, життя, які вміють спілкуватися
і звичайно мріяти. «Вельветовий Кролик»
- чергова м`яка іграшка, подарована з нагоди свята маленькому хлопчику,
спочатку лише виступає спостерігачем за подіями. Але згодом і в нього з`являється мрія - стати «справжнім»,
привернути увагу дитини, завоювати любов. Цікаво слідкувати за роздумами
іграшки, яка то не хоче втрачати свого привабливого вигляду, то згодом прагне
бути завжди поруч в іграх господаря, не зважаючи на умови і зовнішній вигляд.
«Якщо хочеш стати справжнім, треба, щоб тебе по-справжньому полюбили», - таку
таємницю чи рецепт осягнув «Вельветовий Кролик». Його мрія здійснюється. Однак
справжність існує в різних вимірах. Автор розповідає устами іграшки про світ
тварин – живих кроликів, з якими він зустрічається, знайомиться. І коли,
здавалось, історія дійшла до логічного кінця, вона отримує продовження… Яка
казка без феї і чар? Іграшковий кролик (завдяки заслуженій дитячій любові)
перевтілюється у справжнього
(живого)
і тепер він спостерігатиме за світом під іншим кутом…
Діти, пізнаючи світ,
часто ставлять багато запитань. І не завжди дорослі можуть пояснити те чи інше.
А в цій історії звичайна іграшка замислюється над очевидними речами, просто
знаходить певні відповіді, спонукає до роздумів. Добрі переживання «Вельветового
Кролика», та й історія загалом не має кінця. Бути справжнім - жити в любові! І любов дитини треба заслужити.
Галина Конопка,
провідний бібліотекар
Львівської обласної
бібліотеки для дітей
Немає коментарів:
Дописати коментар