У пошуках гармонії

Автор, за яким ми вирушаємо у «Книжкове переслідування» у наступному випуску методичної закладки, був переконаний: "До щастя треба мало: гармонії".

Символічно, що жовтень є початком у життті цього поета, прозаїка, перекладача, літераторатурознавця - Богдана-Ігора Антонича. 

Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині в сім`ї греко-католицького священника. Його батько - Василь Кіт - незадовго перед народженням свого єдиного сина змінив прізвище.

Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни. Сім`я хлопчика була змушена часто переїзджати. 1914 року вони переселилися до Відня, а 1919 року — на Пряшівщину. Із середини 1920-х років осіли в селі Бортятин (Львівська область). Освіту хлопець спочатку здобував вдома, а з 1920 року — у Сяноцькій гімназії, після закінчення якої вступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю «Польська філологія» (1928-1933 рр.). Там паралельно із загальними філологічними студіями і поетичною творчістю юнак багато уваги приділяв оволодінню українською літературною мовою.

Уперше прилюдно з читанням власних творів Антонич виступив 1929 року, як член товариства студентів-україністів, у «Живій літературній газеті».

Після закінчення університету юнак здобув ступінь магістра філософії та магістра польської філології, проте на державну службу не влаштувався. Він  почав співпрацювати із львівськими українськими журналами, збірниками, виступав з поезіями і статтями на літературні та мистецькі теми. Поет друкував свої твори у виданнях різних політичних спрямувань («Вогні», «Дзвони», «Вісник», «Назустріч», «Наша культура», «Ми» тощо), проте згодом припинив співпрацю з деякими, намагаючись бути аполітичним. Якийсь час він редагував молодіжний часопис «Дажбог». 

Перша збірка поезій Антонича «Привітання життя» вийшла  1931 року, коли авторові виповнилось 22. Згодом з’явилися ще дві: «Три перстені» (1934) та «Книга Лева» (1936). Уже після смерті поета побачили світ «Зелена Євангелія» (1938) та незакінчена збірка «Ротації» (1938).

Богдан-Ігор добре грав на скрипці, компонував музику, малював. У приватному житті він був малоговірким задумливим самітником, так і не встиг одружитися. Помер на двадцять восьмому році життя у Львові, де й похований.      

На жаль, творчість Антонича через офіційну заборону до 1960 не вивчалась, його книги почали перевидаватись лише згодом. 

На початку 2018 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла друком цікава абетка-енциклопедія, яка відкриває для читача світ талановитого поета, запрошує у мандри.

Антонич від А до Я / тексти Данило Ільницький; граф. опрац. Людмила і Володимир Стецьковичі. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 71 с. : іл.

Це вже четверта книга із серії енциклопедій-абеток про визначних людей і вона, на думку Катерини Міхаліциної, «дуже музична – кожна ілюстрація віддає свій ритм, кожне гасло доповнює його».

З одного боку, це розповідь про Антонича-дітвака, який може стати добрим другом для сучасної дитини. Про те, як він був маленьким, чим займався, як виховувався і що було для нього важливим. Про те, що він любив рослини і співав пісні, малював і грав на скрипці. У яких селах та містах він жив і про які села та міста писав. Як одягався і як складав свої вірші. А з іншого – оповідь про внутрішню людину з її неосяжними світами, несподіваними думками, ідеями, почуттями. «Хоча Антонич був комунікабельним і активним літератором, найцікавіше, що нас із ним пов'язує, – діялося у його внутрішньому світові (у голові, у серці), і врешті ставало тим, що ми називаємо літературними творами. У кожного з нас є свій Антонич»,– переконаний автор текстів Данило Ільницький.

Богдан-Ігор Антонич – це атмосфера нашого міста. Він оспівував «іржаві плями львівських дахів» з висоти пташиного польоту та «хмільні світанки» міста, блукав алеями біля костелу Єзуїтів з композитором Антоном Рудницьким вигадуючи сюжет нової опери, вдихав Львів у свої полотна, писав вірші, медитативно вдивляючись у зоряне небо крізь вікно будинку №50 на вулиці Городоцькій. І, звісно, саме Антонич став символом літературного Львова 1960-1970-х років.

Завдяки прокладеному маршруту у книзі читач має можливість здійснити мандрівку улюбленими місцями письменника у реальному і віртуальному часі. А матеріал, викладений в абетковій послідовності дає змогу кожному уявити простір таланту Богдана-Ігора Антонича.

Видання «Антонич від А до Я» придбане на кошти «Обласної програми поповнення бібліотечних фондів у 2018 році», сподіваємось, вже є у дитячих книгозбірнях.