Скарбниця кадрів

10 березня святкує свій ювілей наша колега - Цуцуп Галина Василівна- директор Стрийської районної бібліотечної системи.
Вся фахова біографія пані Галини пов`язана з бібліотекою. Уродженка Сколівського району (село Сможе) після закінчення Самбірського культурно-освітнього прийшла на роботу до районної бібліотеки міста Стрия. З 1989 року обіймала посаду бібліографа, а з квітня 2013 року - завідувачка методично-бібліографічним відділом. Працюючи на цих відповідальних посадах завше прагнула удосконалюватись, підвищувати свій професійний рівень. 2012-2015 роках навчалась у Львівському національному університеті імені І. Франка, де здобула ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» та отримала кваліфікацію «Бакалавр культури. Книгознавець, бібліотекознавець і бібліограф». 
Активна життєва позиція, професіоналізм стали поштовхом до подальших вершин. У листопаді 2016 року Галину Василівну за підтримки колективу призначено на посаду директора районної бібліотечної системи.

Усі найкращі побажання
Сьогодні — в вашу честь:
Натхнення, успіхів, кохання,
Чудових перехресть,
Сміливих планів, мрій здійснення,
Щодня родинного тепла.
Щоби здоров’я й довголіття
В долонях доля піднесла!

Прийміть найщиріші вітання з Днем народження від усіх своїх колег!!!


Вітаємо колегу з ювілеєм!
12 серпня святкує свій день народження Петришин Людмила Вікторівна!
Хоч за плечима вже
Поважна і значима дата
А ви все молода для нас
Невтомна, лагідна, завзята.
Бажаємо не знати бід,
Не відать смутку і печалі,
І хай іще багато літ
Вас надихають світлі далі.
Уродженка міста Перемишлян Львівської області, розпочала свою трудову діяльність на бібліотечній ниві 1977 року - бібліотекарем відділу комплектування та обробки літератури.  Згодом переведена на посаду старшого бібліотекара читального залу Перемишлянської районної бібліотеки для дітей.
Саме такою запам`яталась молодий спеціаліст, яка в 1990 році успішно закінчила Львівське культурно-освітнє училище з відзнакою.
З 2000 року Петришин Людмила Вікторівна обіймає посаду заступниці директорки з питань обслуговування дітей Перемишлянської районної бібліотечної системи. Надзвичайна начитаність, високий інтелект і гарне виховання дають змогу казати про справжню інтелігентність пані Людмили, її високий культурний рівень  та моральність.
Прийміть найщиріші вітання і побажання колег: здоров’я тіла, молодості душі, блиску очам, творчої наснаги у роботі. Щасливого дня народження!


21 червня відзначає свій ювілей заступниця директорки 
з питань обслуговування дітей Бориславської МЦБС 
Любомира Миколаївна Іванишин
Міська бібліотека для дітей в житті Любомири Миколаївни - це не тільки місце роботи, а й розрада для душі та сенс її життя. Вона дуже любить свою професію, адже бібліотекар - це і вчитель, і провідник у книжковому світі, охоронець писемної культури людства, організатор дозвілля, а сьогодні ще й навігатор у безкрайньому інформаційному просторі.
Пані Любомира - компетентна, вимоглива, енергійна, чуйна, уважна, справедлива людина, взірець старанного виконання професійних обов’язків. 
Володіючи широким обсягом професійних знань, будучи ерудованою людиною, вона докладає багато зусиль у підготовці юних читачів для участі у щорічному  Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач України», в організації цікавих масових заходів, які проводяться спільно з дошкільними закладами та загальноосвітніми школами, письменниками та поетами міста Борислава.
В умовах економічної нестабільності нашого часу, дефіциту фінансування з боку держави, Любомира Іванишин шукає нетрадиційні шляхи залучення додаткових коштів за рахунок благодійництва, спонсорства, меценатства, щоб придбати нові книги для користувачів міської дитячої бібліотеки. Саме її талант домовлятися і ділові якості як сучасного менеджера роблять можливим все у бібліотеці і для бібліотеки. 
Колектив Бориславської МЦБС щиро вітає Любомиру Миколаївну з ювілеєм і бажає натхнення, добра і усяких гараздів. Щастя Вам, міцного здоров’я, радості, удачі і многих літ життя!
Для вас сьогодні посмішки, вітання,
Яскравих квітів ніжна розмаїть,
Найкращі, найщиріші побажання,
Що йдуть від серця нашого, прийміть.
Ми хочем радості і щастя побажати,
І неба чистого, як волошковий цвіт,
В житті ніколи прикрощів не знати,
Здоров'я зичимо міцного на сто літ!
Від імені колективу
Божена Дмитришин,
провідний методист Бориславської МЦБС

P.S. До привітань доєднується вся бібліотечна спільнота Львівщини!



Літо тільки зазоріло,
Лише перший день прийшов.
Як моє життя вродилось
Й по землі собі пішло

В перший день літа народилась доброзичлива, ініціативна, креативна, справедлива, вимоглива до себе і до інших – Приріз Галина Василівна - директор міської бібліотечної системи міста Новий Розділ.

Ось так іду, ось так живу,
Люблю стрічати ранок.
Його красу в словах несу
Чи сяду разом з ним на ганок.

Прийміть вітання від колег! Нехай щастить Вам у житті! Нехай калина і хліб будуть на столі, і топтати Вам ряст ще 100 літ на Землі.

Р.S  вірш написаний Галиною Василівною ще в 2010 році.
                           

31 січня 2019 року пані Надії Савчук виповнюється 55 років!
ЇЇ багатолітня фахова біографія пов’язана з однією установою – Радехівською районною бібліотекою для дітей. 
Після закінчення школи, молодою дівчиною, вона переступила поріг бібліотеки вже не як читач, а як її працівник. Але, щоб забезпечити ділянку роботи, за яку вона відповідала, необхідно було мати фахові знання, і Надія Володимирівна поступає на заочне відділення Луцького культурно-освітнього училища. По його закінченні відчула потребу у продовженні навчання – вибрала Київський Державний інститут культури  імені О. Корнійчука.
Здобуті знання знадобилися у подальшій роботі. У квітні 2001 року у її трудовій книжці з’являється запис: “призначити на посаду заступника директора по роботі з дітьми”. А вже через рік приймає участь в обласному конкурсі професійної майстерності  ”Бібліопошук”, за активну участь в якому згідно листа Львівської державної бібліотеки для дітей висловлено подяку із занесенням в трудову книжку.
Надія Володимирівна разом із своїм колективом прагне донести до дітей весь багатий світ книги, застосовуючи для цього різні форми бібліотечної роботи. З перших слів дитини вона розуміє її бажання, зацікавлення, запити і робить все для того, щоб діти знову і знову поверталися до бібліотеки. А щоб вони мали що читати, пані Надія шукає додаткові джерела комплектування, і це їй вдається.
Надія Володимирівна добре контактує із вчителями шкіл міста, діти цілими класами відвідують бібліотеку. А ще вона із своїм колективом є постійним учасником міських свят із бібліотечним ляльковим театром, вікторинами, конкурсами.
Як спеціаліст із вищою освітою, великим стажем роботи, пані Надія надає фахові консультації з різних питань бібліотечної роботи на семінарах, нарадах, інших заходах по підвищенню фахового рівня бібліотечних працівників району.
Надії Володимирівні притаманні скромність, доброзичливість,чуйність, вона - дійсно скарб і гордість нашої професії.


ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ АННУ ЧІХРАК!
Щиро вітає з ювілеєм бібліотекаря бібліотеки-філії №5 для дітей Бориславської міської централізованої бібліотечної системи Анну Григорівну Чіхрак.

Анна Григорівна цілеспрямована, має почуття відповідальності і великий авторитет серед працівників та користувачів-дітей. Вміло організовує змістовні масові заходи: вікторини, кросворди, літературно – музичні свята, готує цікаві мультимедійні презентації, бібліографічні видання, прививаючи дітям любов до книги.
Тож бажаємо Вам доброго здоров'я, довгих років життя, великого людського щастя та благополуччя.

Хай ладиться скрізь: на роботі, в родині,
Щоб радісний настрій у серці не згас,
Все світле та гарне, що треба людині,
Нехай неодмінно приходить до Вас!
Хай щастя приходить і ллється рікою,
Хай горе обходить завжди стороною,
Хай доля дарує Вам довгі літа,
А в серці завжди хай живе доброта!


Вітаємо з днем народження Наталію БАРАНЯК!

28 листопада відзначає свій ювілей директор Бориславської міської централізованої бібліотечної системи Наталія Володимирівна Бараняк.
Наталія Володимирівна – творча особистість, чудовий організатор, завжди уважна до своїх колег і справжній професіонал. Саме ці якості допомагають їй у кожній справі, кожному починанні, забезпечують високий авторитет і визнання колективу та всієї бібліотечної громади. Її стратегія й тактика в роботі з кадрами – відкривати та підтримувати в кожному різноманітні вектори бібліотечної професії, розвивати здорові амбіції, самовдосконалюватись і вдосконалювати роботу в колективі.
Тож щиро вітаємо Вас, Наталіє Володимирівно, з ювілеєм!
Бажаємо, щоб підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності були міцне здоров’я, серце сповнене любові та добра, натхненна думка й щирі почуття. Поздоровляючи з цим чудовим святом зичимо Вам невпинного руху вперед, творчої енергії, втілення інноваційних ідей, успішного здійснення всіх планів та задумів. Нехай життя буде світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додадуть життєвої наснаги у скарбничку Вашої душі.
 Біжать, біжать невпинно так роки,
 Вже ювілей зозуля накувала. 
 І  нас чудова днина ця зібрала –
 Зі святом Вас вітаєм залюбки.
 Хай доля Вам насипле ще сповна 
 Радості, наснаги і здоров’я.
 Нехай завжди в душі цвіте весна
 І серце зігрівається любов’ю.
 Хай квітнуть дні яскравим цвітом
 І буде в них сердечність і тепло,
 Щоб у житті було чому радіти,
 І смутку у душі ніколи не було.
 Хай Бог боронить від хвороб і бід,
 Ріка здоров’я щоб ніколи не зміліла,
 Життя нехай дарує щедро многа літ
 У мирі, спокої, у радості, надії!



Вітаємо зі славною датою! 
Щиро вітаємо нашу колегу, мудрого керівника, досвідченого професіонала і творчу людину Дуду Надію Степанівну, заступника директора Червоноградської міської ЦБС по роботі з дітьми з ювілеєм!
Надія Дуда понад три десятиліття працює в бібліотеці – з яких 26 років очолює міську бібліотеку для дітей. А любов до книги прийшла з першою, самостійно прочитаною книгою – з тих пір вони стали її найвірнішими друзями. Добра книга формує сильну і мудру особистість, переконана Надія Степанівна.
Цій людині притаманні творчість і неординарний підхід до справи.
Надія Дуда – справжній Бібліотекар та керівник – планує, здійснює та координує всю діяльність МДБ та бібліотек-філій, що обслуговують дітей. Вона надзвичайно любить бібліотеку, свій колектив і віддає бібліотеці багато творчих сил.
Надія Степанівна – не тільки Бібліотекар, вона мати двох чудових синів і гарна бабуся, яка завжди із захопленням розповідає про свого 4-річного онука Владислава. Можна ще багато розповідати про пані Надію, бо вона людина небайдужа, завжди готова підтримати своїх колег у радісні й тяжкі моменти їхнього життя. А ще вона вродлива жінка зі справжньою українською красою. З турботою ставиться до своєї родини, шанує друзів і понад усе любить книгу і бібліотеку.
Шановна Надіє Степанівно, колектив міської бібліотеки для дітей та вся ЦБС від щирого серця бажають Вам здоров’я, бадьорості та оптимізму. Залишайтесь такою ж креативною, творчою, романтичною, успішною та люблячою жінкою, колегою, керівником!
 Хай Господь Вас береже на многії і благії літа!



Книга - її життя
Гарною, енергійною і життєрадісною, сповненою творчих задумів зустрічає свій ювілей Людмила Петрівна Гаврушенко – заступник директора по роботі з дітьми Стрийської МЦБС.

Свій трудовий шлях на бібліотечній ниві Людмила Петрівна розпочала у 1961 році після закінчення з відзнакою Самбірського культосвітнього училища. Здобула вищу професійну освіту.
Працювала у бібліотеках міста та області. І всюди Людмила Петрівна виявляла конструктивний підхід до справи, високий професіоналізм, любов до книги. Енергія і цілеспрямованість, наполегливість і висока працездатність Людмили Петрівни, вміння бачити перспективу сприяли  її професійному зростанню. З 1979 року вона обіймає посаду заступника директора по роботі з дітьми.
         Ця освічена, мудра жінка – справжній патріот своєї бібліотеки, робить все, щоб в ній вирувало життя.  Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, вона заохочує маленького громадянина до книги та читання.  Людмила Петрівна – менеджер інноваційних проектів, який прагне перетворити публічні дитячі бібліотеки міста в бібліотеки європейського типу. Досвідчений спеціаліст, вона вміло організовує роботу колективу, що дало змогу успішно реалізувати ряд проектів: «Сучасна бібліотека -  сучасний читач», «Букварик чемності». Багато років успішно працюють клуб літературно-мистецьких зустрічей «Муза» та краєзнавчий гурток «Славне Підгір’я».
         Інноватика, творчий підхід до справи, любов, милосердя, доброта до маленького користувача спонукали колектив бібліотеки розпочати реалізацію проекту «Бібліотека – територія добра і милосердя» для дітей з обмеженими можливостями. Як результат  - створення в Центральній дитячій бібліотеці ім.В.Стефаника  мультимедійного центру «Долонька добра» для цієї категорії користувачів.
         Часовий фактор практично не впливає на пані Людмилу. Рокам протистоять її витончена фігура, життєрадісність, невичерпна енергія. Її знання та досвід високо цінуються в бібліотечному середовищі.
         В особистому житті Людмила Петрівна -  чуйна дружина, лагідна мама, любляча бабуся. Щиро вітаючи ювілярку із знаменною датою, колектив Стрийської МЦБС зичить Людмилі Петрівні і надалі зберігати молодечий запал і любов до бібліотечної справи. Бажаємо міцного здоров’я, наснаги, щастя і добра! З роси і води Вам!
Провідний методист Стрийської МЦБС
В.Баранюк



Колектив Бориславської МЦБС щиро вітає з ювілеєм бібліотекаря міської бібліотеки для дітей КОСТЕЦЬКУ Наталію Мирославівну!
Зичимо Вам міцного здоров’я, щастя й добробуту, успіхів у роботі, життєвих сонячних днів і довголіття! Нехай множаться гаразди в житті, повниться радістю душа, збуваються всі Ваші мрії та надії!

 У цей святковий світлий день,
Коли настав Ваш ювілей,
Ми щиро Вас усі вітаєм,
Добра і радості бажаєм!
Хай обминають Вас тривоги,
Хай Бог дасть щастя на путі,
Хай світла, радісна дорога
Завжди Вам стелиться в житті!
Тож радійте і не знайте
В житті ні смутку, ані бід;
У серці молодість плекайте,
Живіть до ста щасливих літ!
Сонця бажаєм на землі й на обрії
Долі бажаємо щедрої та доброї
Хай мрії Ваші всі збуваються!

Бажаєм всього, що щастям називається!


В перший день осені відзначає свій ювілей завідувач бібліотеки – філії №5 для дітей Бориславської МЦБС Оксана Мирославівна Фус.




Оксана Мирославівна працює в бібліотеці за покликом серця, вона завжди шукає і знаходить нові підходи в роботі.
Яскрава особистість, цілеспрямована і наполеглива, високоерудована та ініціативна, сповнена цікавих ідей і творчих планів, Оксана Мирославівна завжди ділиться власним досвідом зі своїми колегами й користувачами бібліотеки. Вона допомагає відвідувачам шукати інформацію в Інтернеті, з метою підвищення інформаційної культури користувачів-дітей проводить мультимедійні презентації, бібліотечні уроки, вікторини, організовує цікаві літературно-музичні свята, вміло укладає чималу кількість бібліографічних видань, сценаріїв, а для тих, хто прагне ближче познайомитися з бібліотекою-філією №5 для дітей проводить цікаві і змістовні екскурсії.
Завдяки цьому Оксана Мирославівна може бути прикладом для колег, як досвідчений фахівець і талановитий організатор.
Уся професійна діяльність Оксани Мирославівни спрямована на підвищення іміджу бібліотеки-філії №5 для дітей Бориславської МЦБС. За роки її роботи в бібліотеці відбулося багато позитивних змін. Вона завжди є справжнім лідером: працелюбна, відповідальна, комунікабельна, уважна, а своїм прикладом зуміла виховати професійний, працелюбний та авторитетний колектив.
З нагоди славного ювілею хочеться привітати Вас, Оксано Мирославівно, від усього колективу Бориславської МЦБС та побажати вам миру і спокою, здоров’я, добробуту, хай оптимізм, благодать і удача завжди супроводжують Вас у житті!
Ваш ювілей – щаслива дата.
І сумніватись тут не слід.
Нехай сьогодні наші привітання
У серці Вашому залишать добрий слід.
Отож прийміть найкращі привітання
Здоров’я, щастя та багато літ.
Всю доброту, яка існує в світі,
Всю радість, що живе серед людей,
Найкращі всі, що до вподоби квіти
Даруєм Вам у цей святковий день.
Нехай Господь завжди у поміч буде,
А Мати Божа береже від зла.
Бажаєм Вам здоров’я, щастя й сили,
Радості земної і тепла.

З повагою і найкращими побажаннями
ювілярці колектив Бориславської МЦБС.

Колектив Бориславської міської централізованої бібліотечної системи щиро вітає з ювілеєм керівника клубу «Юні друзі Книги», бібліотекаря бібліотеки-філії №5 для дітей Наталію Мирославівну Пріцак.

Вже понад  десять років п. Наталія очолює клуб, вона вміло працює з своїми юними користувачами-дітьми. Саме вона готує цікаві сценарії, чудово організовує для дітей змістовні масові заходи: вікторини, кросворди, літературно-музичні свята, презентації книг, прививаючи дітям любов до книги. Наталія Мирославівна цілеспрямована, має почуття відповідальності і великий авторитет серед працівників та користувачів бібліотеки.
Для вас сьогодні посмішки, вітання,
Яскравих квітів ніжна розмаїть,
Найкращі, найщиріші побажання,
Що йдуть від серця нашого, прийміть.
Ми хочем радості і щастя побажати,
І неба чистого, як волошковий цвіт,
В житті ніколи прикрощів не знати,
Здоров'я зичимо міцного на сто літ!
З днем народження!

Їй спокій тільки сниться або
   життя сільського бібліотекаря.
         Між високими вершинами Карпат, у самому серці Бескидів, де гори вкриті вічнозеленими лісами, де здавна живуть бойки-трударі зі своїми самобутніми звичаями і обрядами, на березі Сигли-ріки розкинулося невеличке село Либохора Сколівського району (на Львівщині).         40 років тому – 25 лютого 1975 року – в сім`ї місцевої бібліотекарки Пелагеї Євстахіївни народилася донечка – Оксана Володимирівна Вегера-Теліга.        
Дівчинка росла, закінчила школу. Навчання продовжила в Самбірському училищі культури (бібліотечний відділ), а згодом – Львівський національний університет імені Івана Франка. З дипломом журналіста повернулася у рідне село.
На той час її мама пішла на пенсію. Оксана стала завідувачем бібліотеки, продовживши династію бібліотекаря. Любов до цієї професії  їй прищепила саме матуся, яка пропрацювала завідувачем бібліотеки довгих 37 років.
Усе робити на «відмінно» – це неодмінна вимога пані Оксани до себе. З любов`ю та повагою вона ставиться до людей, які її оточують – до рідних і близьких, до читачів, до односельчан, намагаючись кожного обдарувати часточкою свого душевного тепла.
Пані Оксана переконана: першим захопленням людини має бути саме книга. Адже ніщо так не збагачує душу, не доходить до серця, як книга. Її бібліотека нагадує вулик: тут завжди гамірно, сюди приходять за книгою, обговорюють прочитане. Пані Оксана успішно керує бібліотечним  літературним об’єднанням «Джерело», яке колись започаткувала її мама. Вона виявляє здібності кожного, а відтак – спрямовує їх у потрібне русло.
За фахом – журналіст, а за покликанням душі – дослідник усної народної творчості бойків, Оксана Володимирівна автор збірки коломийок «І б’є із глибини віків співуче джерело» та поетичної збірки «Три сльози». Вона переконана: перш ніж людина пізнає світ, має пізнати та полюбити близьке, знайоме і рідне й відчути себе його невід`ємною частиною. І саме через фольклор, в першу чергу, отримати уявлення про культуру та побут свого народу.
Взагалі, краєзнавство займає особливе місце у роботі Оксани Володимирівни. Вона ніби зливається з історією свого села, ота магія гір переселилась до бібліотеки.  Яскравими, святковими стали тут зустрічі з визначними людьми – вихідцями із Либохори.
А чого вартий її краєзнавчий куточок «З думою про рідний край», де зібраний унікальний матеріал про десятки сімей, які Либохора втратила на віки.     Захоплює, створений Оксаною Володимирівною, унікальний музей української вишивки. Вона прикрашає скромну сільську бібліотеку, створюючи неповторну ауру і приваблюючи до бібліотеки не тільки односельців пані Оксани.
                         Будете на Сколівщині – обов`язково завітайте!
Творчий неспокій, пошуки нового є постійним життєвим кредом Оксани Володимирівни. Успішно поєднує професійну та громадську діяльність. Будучи головою Ради районної профспілки працівників культури, вона є захисником інтересів працівників Народних домів, бібліотек-філій, музичних шкіл.
Готовність вислухати, підказати, підтримати робить спілкування з нею приємним і продуктивним. Тому-то Оксана Володимирівна користується заслуженим авторитетом серед працівників культури району.
Оксана Вегера-Теліга вміє відчувати ритм життя і йти на півкроку попереду. За сумлінність та високу професійність ювілярка неодноразово була відзначена грамотами та подяками дирекції Сколівської ЦРБ та відділу культури та туризму Сколівської РДА, почесними відзнаками громадських організацій.
Прийміть, шановна Оксано Володимирівно, наші щирі вітання і найкращі побажання міцного здоров’я на довгі роки, великого людського щастя, добра, благополуччя та всіх земних благ.
Любов Сташко,
зав. науково-методичним відділом
Львівської обласної бібліотеки для дітей




Бібліотека – справа її життя. Справжній професіонал подвижник бібліотечної справи, мудрий наставник… Саме такі слова можна сказати про заступника директора по роботі з дітьми Кам’янка-Бузької РЦБС Корнелю Теодозівну Швець, для якої лютий цього року став ювілейним.
Бібліотека ввійшла в життя Корнелі Теодозівни з юності, і ось вже понад 60 років це не просто місце її роботи, а розрада для душі, сенс життя.
А почала вона свій трудовий шлях в 1953 році на посаді завідуючої читальним залом Новомилятинської бібліотеки для дорослих. Працювала завідуючою пересувним фондом Новомилятинської районної бібліотеки, завідуючою бібліотекою села Куликів.
В 1965 році призначена на посаду завідуючою районної бібліотеки для дітей м.Кам’янка-Бузька.
Закінчила Львівський культурно-освітній технікум в 1956 році, а в 1967 р. – Харківський державний інститут культури по спеціальності «Бібліотекознавство та бібліографія».
Володіти широким обсягом професійних знань в 1975 році призначена заступником директора РЦБС по роботі з дітьми.
Понад 60 років роботи, присвячені бібліотеці – це притаманно тільки відданій своїй справі, професії, людині.
Корнеля Теодозівна – професіонал високого класу, який є безцінним скарбом нашої бібліотеки, і яким ми пишаємося – як Фахівцем, як Колегою, як Людиною. Її життя наповнене подіями та проблемами колективу. Як керівник, вона глибоко вболіває за свою справу.
Тож побажаємо вельмишановній ювілярці міцного здоров’я, добра, благополуччя, незгасаючої енергії. Нехай її життєва дорога рясніє врожаєм благородних справ. Зичимо успіхів і удачі, благословенних днів, оптимізму і життєдайної сили на многії і благі літа!



20 травня 2014 року виповнюється 60 років заступнику директора Старосамбірської ЦБС по роботі з дітьми Сільванович Євгенії Михайлівні. Колеги висловлюють глибоке визнання і повагу цій мудрій і талановитій людині за багаторічну сумлінну працю на бібліотечній ниві, за вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи краю.
Євгенія Михайлівна закінчила Самбірське училище культури, а в 1987 році Рівненський інститут культури, за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». Працювала і бібліотекарем, і методистом, а з 1987 року займає посаду заступника директора по роботі з дітьми Старосамбірської ЦБС.
За час роботи на займаній посаді, завжди демонструє високий фаховий рівень та професіоналізм. Активно співпрацює з громадськими організаціями та навчальними закладами району. Організовує цікаві культурно-просвітницькі заходи з дітьми.
Неодноразово під керівництвом  пані Євгенії користувачі бібліотек брали активну участь у районних та обласних різноманітних дитячих конкурсах, де займали призові місця. З читачами молодшого шкільного віку проводить літературно-тематичні бесіди, години, свята. Спільно з органами освіти, охорони здоров'я та правопорядку активно веде роботу по вихованню у підлітків, розуміння законів держави, знання своїх прав і обов'язків у суспільстві. Широко пропагує літературу про здоровий спосіб життя, щоб попередити шкідливі звички.
Євгенія Михайлівна завжди бере участь у визначенні основних напрямків в діяльності бібліотек системи на поточний рік та на перспективу, аналізує їх роботу, надає консультативно-методичну і практичну допомогу, вивчає та впроваджує в практику роботи бібліотек інноваційний бібліотечний досвід, нові форми та методи бібліотечної роботи. Підтримує  професійні контакти з бібліотеками інших систем і відомств, надає їм консультативну допомогу з різноманітних питань бібліотечної справи.
Успішно поєднує професійну та громадську діяльність, багаторічний голова ради районної профспілки працівників культури. Відстоює інтереси працівників Народних домів, бібліотек-філій та музичних шкіл.  Користується заслуженим авторитетом серед працівників культури району.
За сумлінність та високу професійність ювілярка неодноразово була відзначена грамотами та подяками дирекції Старосамбірської ЦРБ та Львівської ОДБ, відділу культури та туризму Старосамбірської РДА, почесними відзнаками громадських організацій.
Прийміть, шановна ювілярко, наші щирі вітання і найкращі побажання міцного здоров’я на довгі роки, великого людського щастя, добра, благополуччя та всіх земних благ.




Сороколіт Софія Володимирівна народилася 14 травня 1969 року у місті Броди Львівської області. Дитинство минуло у селі Черкаси Пустомитівського району.
Мама усе життя пропрацювала фельдшером у тих же Черкасах, а батько, колишній шахтар, політв’язень більшовицьких таборів, був інвалідом.
Закінчила Горбачівську восьмирічну школу, а потім середню Щирецьку школу. До цього часу з теплом  згадує своїх мудрих вчителів, які вклали в неї свої знання, любов і терпіння.
Література була улюбленим предметом. У родині Сороколіт завжди був культ книги. Зрештою, книги були її світом, бо так склалося, що вона втратила слух.
Тому і вибрала фах бібліотекаря. Ті роки, коли навчалася в Самбірському культурно–освітньому училищі, були чи не найкращими.
По закінченні училища пішла працювати бібліотекарем у село Лани Пустомитівського району. Це була своєрідна школа гартування як фахівця, так і особистості.
У 1997 році перевелася до бібліотеки у селі Лісневичі, де працює і сьогодні.
Виховує сина Данила і мріє про те, щоб він виріс здоровою гарною людиною, а ще сама пише казки. 
Казка «Намисто».
      Якось бігла сіренька Мишка лісовою стежечкою та й спіткнулася об щось тверде. Болить  лапка у Мишки!  Аж слізки їй виступили на очах.
«Неподобство, - подумала Мишка,- вже й каміння ці люди розкидають по лісі. Спасу нема від їхніх збитків!». Посиділа вона трошки, почекала, поки лапка їй боліти перестала. І вирішила, що годі дива чекати – рушила додому. Та пробігши кілька метрів, повернулася назад до того нещасливого місця, де лапку набила. «Візьму та й покладу камінчик десь під он тим дубом. Бо ще хтось інший з наших його не помітить та й також плакатиме від болю» - і Мишка таки знайшла отой камінчик, що таку біду їй зробив. Взяла вона його в лапки і аж скрикнула – камінчик був незвичайний. Гладенький, червоненький, ще й на сонечку блистів! Був трохи більший за горошину!
-         Ото диво! Вперше бачу такий камінчик. І хто його загубив?
(Мишка добре знала, що камінці не червоні і не такі кругленькі, і зовсім не блистять на сонці.)
-         Ану ж я понишпорю довкола… Може, ще знайду такі камінчики?
Мишчине здивування стало ще більшим, коли вона знайшла дуже багато таких самісіньких камінчиків.
- Це – неспроста! Вони мусять чиїсь бути, бо, схоже, тут хтось був, і їх загубив. У нашому лісі ні в кого нема такого дива!
А камінчики, складені в чималу купку, так блистять на сонечку! Аж очі у Мишки розболілися.
Міркувала Мишка, міркувала і свою старшу сестричку погукала. Добре, що її сестричка жила близенько, а то б наша Мишка мусила б іти далеченько!
- Чого замислилася, Сіренька? – запитує старша Мишка молодшу.
- Та от диво знайшла, а що воно таке – не знаю.
Подивилася Мишка на купочку намистинок (бо то ж були намистинки), та й каже:
- Оце диво, сестричко,  - намистинки червоні. Людські доні носять на шиї з них коралі.
- А що таке коралі? – питає менша Мишка.
- Я зараз покажу. Та для цього нам потрібна міцна ниточка, щоб вони добре трималися і не розсипалися. Чекай мене отут, я швидко!
І старша Мишка лісова подріботіла чимшвидше до свого дому.
От вже і нитка у них є. Сидять Мишки – сестрички, намистинки нанизують. А щоб не заснути – пищать, пісні співають…
От вже і коралі готові. Та такі гарні, що слів бракує описати!
- Ну, тепер ми з тобою їх мірятимемо, щоб ти знала, як їх носять дівчата. І старша Мишка їх повісила собі на шию. Хоч їй ті коралі й пасували, та дуже їй шийку пригинали.
- Нам треба менші, - пропищала молодша Мишка. – От тоді нам буде гарно! Може, віднести їх до найближчого села? Може, котрась із дівчат і признається до них?
- Можна. Та у селі живуть Коти, наші злі вороги. З’їдять нас вкупі з коралями. І писнути не встигнемо, - обізвалася старша Мишка.
Зажурилися Мишки: що ж робити?
Надбіг Зайчик, побачив зажурених Мишенят та й питається:
- Чого це ви такі сумні?
Мишки розповіли йому про коралі.
- Коралі? – вигукнув Зайчик. – Господаря їхнього легко знайти, чи то пак, господиню. Серед лісових звірят є багато дівчат. От їм запропонуйте поміряти. Ану ж  якійсь і підійдуть.
Ох і набігалися наші Мишки лісом! Ну й намірялися, надивилися, а господині коралям не знайшлося серед звірят – дівчат: тій не пасує, тій завеликі, а тій замалі, а тій затісні. Біда!
Та згадали, що серед дівчат – дерев є красуні. І нумо міряти деревам свою знахідку. А ліс же великий!
Потомилися Мишки страшенно! Аж налетів Вітерець – Пустунець і нумо зачіпати звіряток: то за вушко скубне, то за хвостик вчепиться та й гойдається, а то й в очі дмухне… Розсердилися на Вітерця змучені Мишки, що не дає їм відпочити.
- А від чого вам відпочивати? – здивувався Вітерець. – Нагасалися, надурілися… Ще й пань із себе корчать!
- Це ми пань корчимо? Та ми наробилися! Та ми так натомилися, що тобі не зрозуміти! Геть звідсіля, неробо!
- Не «геть ну»! Ліс – не ваш! І взагалі… я не хотів вас образити. Звідки мені було знати, що тут у вас такі турботи?.. Вибачте, будь – ласка…
Мишки ще трохи погнівалися, поки й зовсім заспокоїлися. А потім слово за словом, та й розповіли Вітерцеві свою пригоду. Навіть йому запропонували поміряти знайдені коралі.
- Е ні, - обізвався Вітерець – Пустунець, - от якби моя матінка тут була, то вона б і приміряла. Проте вона коралів не носить, бо їх легко загубити. Ми ж простір любимо… А ви краще підіть до Калини, що росте недалеко від лісового озера. Чи були ви там, шановні?
- Ні! – зізналися Мишки. – Ми забули про неї!
- Тоді гайда за мною! Всідайтеся на мої плечі – я миттю вас домчу до неї!
- Страшно! Ти ж такий дужий, а ми маленькі, легенькі! Ще загубиш нас!
- Е, панянки! Та ви зовсім перелякані від втоми. Нема чого тут боятися! Я легенько летітиму, а ваші коралі собі на шию почеплю , а ви сядьте собі зручненько , вчепіться в мою сорочку міцненько, - та й вся справа. Та швидко, бо я часу не маю на розмови!
От Мишки набралися мужності і вчинили по Вітриковій раді. Летять!
А Калина сумувала вже котрий день. От вже й осінь золота тихо підкрадається до лісу, усі дерева мріють про золоті обнови… Тільки їй не до обнов. Зла Буря цвіт їй побила! Сумно…Аж тут чує: хтось чи щось бігає по її вітах. Та ще й пищить тоненько. Ох! Це Миші! Прийшли її гризти!
- Рятуйте! – кричить Калина.
- Ой, панно, благаємо вас, не кричіть! Ми у справі до вас! – шепоче Мишка молодшенька.
- Ми коралі у лісі знайшли. Шукаємо їм господиню.
- А які вони? – заспокоїлася Калина.
- Червоні, панно, червоні! Може, це – ваші?
- Ні, Мишеняточка! Мій цвіт Буря побила, то й коралів у мене нема.
- То будуть! – прошелестів у Калиновім вітті Вітерець. – Панно, візьміть оці коралі собі. Бо тільки одній вам вони  й підійдуть!
- Може, бабця – Буря покаялася? І нове намисто вам принесла, та дорогою загубила? – пропищали Мишки.
- А як це вам тільки здається? І воно чуже?
- Це ваше! Ваше намисто!
Погодилася Калина і Мишки одягли їй на верхівку коралі. І враз вся Калина одяглася у червоні коралі по всіх вітах! Мишки аж ротики розкрили від здивування.
- Як мені в них? – запитала Калина у Мишенят.
- Дуже гарно! Правда, Вітрику?
- Еге ж! – тільки всміхнувся Вітер.
- Дякую вам, Мишки! Взимку приходьте ласувати моїми плодами.
- Спасибі! Нам вже час, бо вже сонечко за обрій ховається, стало холодніше. Вітрику, віднеси нас додому. До побачення, панно!
Попрощалися звірятка із кущем і відніс їх Вітерець до їхнього дому.
А Калина з тих пір ніколи не губить свого цвіту.




Життєва стежина Ганни Володимирівни  Венгрин   розпочалася у мальовничому селі Лугове  Бродівського р-ну   Львівської області.    Здобула середню спеціальну освіту у Дубенському  культурно-освітньому  училищі.
Ганна Володимирівна працює в Бродівській районній бібліотеці для дітей  з 1981 року на посаді бібліотекаря  відділу обслуговування  1-4 класів. Веде самостійну ділянку роботи  щодо забезпечення бібліотечних процесів  в цьому відділі,   вивчення запитів користувачів з метою підвищення ефективності їх обслуговування.
А ще Ганна Володимирівна налагодила тісну співпрацю з педагогічним колективом загальноосвітніх та дошкільних закладів міста, з метою популяризації дитячої літератури  та залучення потенційних користувачів до читання. Має індивідуальний підхід до кожної дитини-користувача, стримана та спокійна у спілкуванні з дітьми.
Постійно стежить за оновленням книжково-ілюстративних виставок новою літературою, сприяє рекламі бібліотечних послуг через проведення просвітницьких заходів. Особливу увагу приділяє впровадженню в діяльність бібліотеки  інновацій, в реалізації програм та проектів в яких працює бібліотека (цикл радіо читань, створення бібліомайданчика,  залучення нових користувачів на інтерактивне навчання англійської мови, флешмоби  під відкритим небом, інсценівки літературних творів "театром однієї книги ").
Відповідальність, порядність, інтелігентність, тактовність, намагання допомогти, переживання за спільну справу - всі ці  якості притаманні Ганні Володимирівні.
Бажаємо нашій колезі ще багато-багато щасливих днів в колі рідних, друзів, колег. Нехай доля надалі буде прихильною, даруючи радість життя, незрадливу удачу, щастя у родині, вірних і надійних друзів.



У ці весняні сонячні дні відзначає свій ювілей бібліотекар, керівник клубу «Казкарі» міської бібліотеки для дітей Бориславської МЦБС Ірина Ігорівна Карпінець.
Дорога Ірино! Прийміть наші щирі вітання з Днем народження. 
Бажа
ємо Вам здоров’я, щастя, успіху та натхнення у роботі. 
Нехай рідні завжди оточують Вас любов’ю та розумінням – а колеги повагою. Сподіваємось, що все це стане запорукою вдачі та радості Вашого життя.
У день цей святковий, весняний цей час
Прийм
іть побажання найкращі від нас:
Хай буде здоров’я
Ваше, як граніт,
Прожити бажаємо аж до ст
а літ.
Хай горе обходить
Ваш дім стороною,
А щастя приходить і ллється рікою.
Хай Матір Пречиста
Вам помагає
І милість свою на щодень посилає
!

З повагою
колективи Бориславської МЦБС та
Львівської обласної бібліотеки для дітей



                                          
     27 квітня 2014 року виповнюється 50 років з дня народження завідуючій  методично-бібліографічним відділом Золочівської районної централізованої бібліотечної системи  Ганні Остапівні Поцілуйко.
     Вся фахова біографія Ганни Остапівни, а це 32 роки праці, пов’язана із Золочівською ЦБС.
     Після закінчення школи, юною дівчиною, вона вступила до Львівського державного училища культури. У 1982 році, за розподілом, переступила поріг бібліотеки-філії у с. Бібщани Золочівського району не як читач, а як бібліотекар. Працюючи у сільській бібліотеці відчула потребу у продовженні навчання та у 1983 році вступила до  Рівненського державного інституту культури на заочний факультет, який закінчила у 1988 році.
     Здобуті знання знадобилися у подальшій роботі, бо у 1986 році пані Ганна була переведена з бібліотеки-філії с.Бібщани в центральну районну бібліотеку бібліотекарем відділу обслуговування.
     Згодом у трудовій книжці Ганни Остапівни з`явилися записи про роботу на посадах бібліографа, методиста, зав.методично-бібліографічним відділом та протягом 1993-2003 років – директора Золочівської ЦБС.
     З 2003 р. очолює методично-бібліографічний відділ центральної районної бібліотеки ім. І.Франка.
     Любов до книги і бібліотеки – сенс життя Ганни Остапівни. Як спеціаліст із вищою освітою, великим стажем роботи, вона надає фахові консультації з різних питань бібліотечної роботи на семінарах, нарадах, інших заходах по підвищенню фахового рівня бібліотечних працівників району.
     Ганні Остапівні притаманні скромність, доброзичливість, чуйність, високий професіоналізм. Свій ювілей вона зустрічає у розквіті творчих сил, збагачених життєвим досвідом, довгорічною працею, доброзичливими стосунками у колективі.

     Прийміть, шановна ювілярко, наші щирі вітання і найкращі побажання міцного здоров’я на довгі роки, великого людського щастя, добра, добробуту та всіх земних благ.



Читати далі...

2 коментарі: