Пам’ятники Тарасу
Шевченку на Пустомитівщині
м. Пустомити
Пам’ятник в місті було споруджено у 1914 році в столітні роковини від народження поета коштами громад Пустомит і навколишніх сіл. Виготовлено його було з каменю, завезеного з Демні.
В перші місяці фашистської окупації місцеві поляки – шовіністи пам’ятник зруйнували. 20 серпня 1989 року на установчій конференції товариства української мови ім. Т. Шевченка було прийнято рішення відновити пам’ятний знак. За поновлення взявся скульптор Петро Дзиндра. Урочисте відкриття відбулось 21 жовтня 1990 року.
с. Лисиничі
В селі Лисиничі був побудовиний перший
пам’ятник Кобзареві в Галичині у 1911
році. Споруджено пам’ятник в пам’ять 50 –річчя з дня смерті Т. Шевченка.
Кошти на пам’ятник складали
головним чином пожертви громадян і внески «просвіти». Допомогу подав також
адвокат із Винник п. Ганкевич. Було зібрано 1 500 крон.
В 1914 році пам’ятник був зруйнований.
Готуючись до 100-річчя з дня смерті Кобзаря, громада села відновила пам’ятник
Тарасу Шевченку.
с. Горбачі
Ідея будівництва
пам’ятника Кобзареві виникла ще у 1911 році.
Кошти збирала вся громада, та найбільше зусиль до цього доклала сім’я
заможного селянина Івана Михайліва. Завдяки наполегливості громади, пам’ятник
було збудовано і 21 червня 1914 р. освячено.
с. Давидів
Пам’ятник було відкрито у
березні 1989 р. – до 175 –річчя з дня народження Великого Кобзаря. Автори
пам’ятника – скульптор Богдан Романець та архітектор Іван Тимчишин.
Пам’ятний знак в селі в 1989 році був
чи не одним із перших встановлених пам’ятників Т. Шевченкові за радянських
часів в області, а може і на Україні.
с. Звенигород
Пам’ятник збудовано і відкрито в 1914 р. – до 100-ліття з дня народження поета.
Простояв пам’ятник не довго. У вересні 1914 р. російські офіцери, вступивши в село, наказали демонтувати його. Погруддя Т. Шевченка сховав у своїй хаті Матвій Мартинів. В 1915р. під час боїв австрійської та російської армій хата М. Мартиніва була знищена. Загинув і бюст Шевченка.
В 1926 -1927 роках селяни вирішили відновити пам’ятник. Але поліція заборонила звенигородцям поставити пам’ятник Тарасові Шевченкові.
В одну із ночей 1964 року місцеві патріоти вимурували постамент, на який поставили погруддя Т. Шевченка. Таке «зухвальство» не пройшло крізь пильну увагу працівників КДБ. Пам’ятник було демонтовано.
І лише в 1966 році звенигородці спорудили новий пам’ятник. Його автор – відомий скульптор Василь Одрехівський.
с. Зубра
Пам’ятник на центральній площі села встановили з ініціативи та коштом почесних мешканців Зубри, депутатів Львівської обласної ради братів Богдана та Ярослава Дубневичів у 2012році. Автором монумента є львівський скульптор Любомир Кукіль. Він переміг у відповідному конкурсі, у якому, окрім нього, взяли участь ще шість скульпторів.
с. Оброшино
Ініціаторами спорудження пам’ятника виступили товариство української мови ім. Т. Шевченка, члени церковного братства. На сходах села ідея спорудження пам’ятника була підтримана. Проект пам’ятника було замовлено творчій групі, у яку увійшли скульптори: Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик.
Встановлено пам’ятник перед науково – дослідним інститутом землеробства і тваринництва в яблуневому саду у центрі Оброшина.
с. Чишки
23 червня 2013 року, в День Святої Трійці, у селі Чишки урочисто відкрили пам’ятник.
Відкриття було приурочене до 17 річниці Дня Конституції України та 200 річчю від дня народження великого українського поета.
Автор пам’ятника – відомий скульптор, лауреат Шевченківської премії Ярослав Муха.
с. Шоломинь
15 липня 1990 року відбулась подія, яка за своєю значимістю здобула великий резонанс далеко за межами села. В Шоломині освячували пам’ятник Т. Шевченку.
Задум спорудити пам’ятник у селі визрів на загальних зборах селян 23. 07. 1989р. Замовлення на безпосереднє виконання дали скульптору В. Гурмаку. Кошти на спорудження пам’ятника збирали всією громадою.
с. Щирець
Пам’ятник у Щирці
відкрито 8 вересня 1991 року.
Проект виготовив скульптор Іван
Самотос.
Читати далі...