Черговий випуск методичної закладки серії "5 місць, куди варто поїхати справжнім фанатам літератури" відкриває нову країну...
Сьогодні помандруємо
до Японії – чудової, прекрасної і таємничої країни Сонця. Саме так її
називають, і невипадково. Символом Японії дуже давно стала хризантема. До речі,
тлумачення ієрогліфа «кіку», що позначає цю квітку в перекладі
означає «сонце». Її зображували на прапорі, на монетах, на
одязі імператорської родини. Любов до природи – головна риса японців. Цю країну справедливо можна назвати країною
Поетичне бачення світу знайшло відображення у фольклорі
цього народу, зокрема в казках.
Момотаро та інші
японські казки / З япон. пер. І. Дзюб; худож. В. Гаркуша. – Київ :
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 25 с.: іл.
У творі чудесне
народження героя пов'язане з плодом персика, який плив річкою. І персик,
і вода — це прояви вічної природи, яка здатна постійно оновлюватися й давати
силу людям. Вона ж
допомагає Момотаро ставати дужчим і вищим: «З`їсть одну чашку рису — стає
вищим, з їсть другу — стає ще вищим». До речі, рис — це традиційна страва Японії, його їдять
замість хліба щодня, тричі на день. Він також дає силу героєві під час далекої подорожі на Острів
Чудовиськ. (Японія розташована на 6800 островах). Далі за сюжетом
чарівних казок Момотаро вступає у двобій з чудовиськами. У поєдинку його
підтримують вірні товариші — тварини (пес, мавпа) і птах (фазан). Фінал
історії щасливий: герой повертається додому переможцем.
У японській культурі будинок має особливе значення й
користується великою шаною. У дім не можна заходити з поганими думками, а тим
більше з поганими вчинками.
Ось такою дивовижною постає ця країна у казці.
Цікавим фактом літературної традиції Японії є найкоротша у світі поезія хайку, що складається тільки з трьох ліній. Щодо прози, то перший роман— «Повість про Гендзі» написала в 1007 році жінка, японська дворянка Мурасаки Сикибу.
Серед сучасних
письменників цієї країни відомі Харукі Муракамі, Банану
Йошімото тощо. У вісімдесяті – дев`яності роки читацька популярність
творів цих авторів серед молоді і дорослих на батьківщині була особливою.
Письменниця Йошімото
Банана народилась 24 липня 1964 року у Токіо. ЇЇ справжнє ім'я — Махото Йошімото. (Псевдо «Банана» вона
взяла від улюблених квітів банана). Зростала в літературній родині, почала
писати в 5 років. «Місячна тінь» - університетська випускна робота
дівчини отримала приз декана факультету. Саме це стало поштовхом до вибору професійної діяльності у майбутньому. 
Офіційним літературним дебютом Йошімото став
роман «Кухня», який отримав відразу три премії: премію
журналу «Кайен» за кращий дебют в листопаді 1987 року, літературну премію
Кека Ідзумі в січні 1988 і рекомендаційну премію міністерства освіти в серпні
1988. Зараз цей найвідоміший її твір перекладено багатьма мовами, продається в
20 країнах світу. Лише в Японії «Кухня» витримала понад 70 перевидань,
була екранізованою.
Всього Банана Йошімото написала понад 20 повістей,
оповідань і есе, кілька робіт у співавторстві. Головні теми її творів —
кохання та дружба, сила родини та домашнього вогнища, вплив втрати на людський
дух.
На жаль, твори цієї авторки відомі лише в
російському перекладі.
2017 року у видавництві «Клуб Сімейного
Дозвілля» побачив світ український переклад роману «Безбарвний
Цкуру Тадзакі та роки його прощі» найвідомішого сучасного японського
автора Харукі Муракамі. Його твори видано мільйонними накладами у 50 країнах
світу. Сьогодні, відзначений великою кількістю літературних нагород, письменник
входить до сотні найвпливовіших людей світу за версією
журналу Time. А останній роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки
його прощі» критики вважають одним з найкращих у його творчості. Цей
роман-«виховання» лише за перший місяць продажів у Японії розійшовся накладом
у мільйон примірників і одразу став світовим бестселером. 
Немає коментарів:
Дописати коментар