24 травня 2017 р.

У подорож з книгою

На карті Англія… 
Сполучене Королівство Великої Британії і Ірландії запрошує відвідати наступний випуск методичної закладки серії "5 місць, куди варто поїхати справжнім фанатам літератури". 

Королі тут живуть не лише у книгах, але й у сьогоденні... А в Сомерсет-хаусі Лондона існує ще й справжнє Королівське літературне товариство. Це престижна літературна організація Великої Британії, яку заснував у 1820 році король Георгом І«з метою заохочення заслуг в галузі літератури і стимулювання літературних талантів». 

У 2003 році членом цього товариства стала талановита сучасна дитяча письменниця Енн Файн, авторка книжок для дітей та юнацтва, перекладених  45-ма мовами.

Народилася 7 грудня 1947 року в місті Лестер. Закінчила Університет Уорвіка, де вивчала історію та політологію. Першу книжку написала в 24 роки. Викладала в школі для дівчаток. Потім разом з чоловіком переїхала до Оксфорда, де працювала в офісі організації «Oxfam International». Певний час жила в США та Канаді. Коли повернулася до Великобританії, працювала в Еденбурзі (в другому за туристичною популярністю місті після Лондона). Згодом переїхала й оселилася у власному будинку в графстві Дарем, де нині мешкає й успішно пише книжки. Живе в цивільному шлюбі, має дві доньки. 

Енн Файн - офіцер ордена Британської імперії (2003). Лауреат британської літературної премії British Book Awards і володар престижної премії Guardian Award. Дворазовий володар Медалі Карнегі (1989, 1992).  

Відкриттям-новинкою 2016 року в Україні стала її книга «Борошняні немовлята». Це одна з найвідоміших повістей письменниці, яка вперше була опублікована видавництвом Hamilton у 1992 році. За цю книжку Енн отримала Вайтбредську премію та медаль Карнеґі.

Львівське видання «Борошняних немовлят» «Видавництва Старого Лева» в перекладі Тетяни Савчинської та художньому оформленні Анастасії Стефурак припало до душі письменниці, і вона написала до видавництва листа з подякою.

Сюжет книги запрошує читача у шкільний  світ… 4-В клас—клас найслабших учнів у школі.    Хлопці зірок з неба не хапають, тому теми шкільних наукових проектів для таких обмежуються “нецікавим” текстилем, харчуванням, домашнім господарством, дослідженням споживацького попиту і… борошняними немовлятами! Просте й невибухове завдання, яке полягає в щоденному піклуванні за трикілограмовим мішечком, набитим борошном, виконають не всі, бо важко дотриматись усіх правил: не заплямувати, не розсипати борошна, не залишити «малюка» без нагляду… Однак безглуздий експеримен для хлопців-бешкетників обернеться досить неочікувано. Саймон Мартін - хлопець, який завдавав вчителям чималих прикрощів, під час проекту настільки перейнявся опікою над своєю борошняною малючкою, що викликав подив у школі. Як виявляється, не такий вже він і дурник. Та й життя у героя не з легких: його виховала мама, тато ж пішов, коли Саймону було лише шість тижнів. Як може почуватися дитина, яку покинули такою малою? Що могло відвернути від нього його батька? «Жодна людина при здоровому глузді не образиться на немовля за те, що воно не робить для неї стільки ж, скільки вона для нього». 
Було б чудово, якби замість деяких неактуальних та заїжджених текстів у шкільну програму потрапляли такі твори, як «Борошняні немовлята». Для цього тут є всі важливі складові – оригінальна історія, добрий гумор, повчальні мотиви, «живі» діалоги, герої, що ладні от-от зійти зі сторінок книжки, і навіть справжній вибух!
Авторка торкається теми відповідальності/безвідповідальності, у простій та веселій  формі доносить до підлітків, наскільки це неймовірно важка й самовіддана робота на все життя – виховувати дитину.
Ця ж тема певною мірою звучить у комедійній стрічці Кріса Коламбуса «Місіс Даутфайр» (1993), яка знята за однойменним романом Енн Файн. Фільм  адаптований до театральної сцени та поставлений як мюзикл на Бродвеї. Це цікавий сюрприз як для телеманів, так і для книголюбів...

Бажаємо нових знайомств, незабутніх вражень і багато поживи для роздумів!

Немає коментарів:

Дописати коментар