А чи існує казка сьогодні?
Які вони, казкарі?...
Які вони, казкарі?...
Відповідь у черговому випуску бібліотрансформера…
Є книги, після прочитання яких у дитинстві вже більше до них не
повертаєшся.
Є ж і такі, до яких відчуваєш і бажання, і потребу провернутися – знову
прожити певний час у книзі, з її героями, які стали для тебе живою реальністю.
Якщо добре подумати, то таких книг і героїв насправді не так уже й багато.
Матіяш, Д. Казки
П’ятинки: казки та оповідання / Дзвінка Матіяш. – К.: Гранi-Т, 2010. – 120 с.,
ілюстр. (Серія Сучасна дитяча проза).
До
таких належать тепер і герої книжки Дзвінки Матіяш «Казки П’ятинки» –
хлопчик-скрипаль Антон і його незвичний друг – П’ятинка. Чому незвичний? Тому
що П’ятинка – свята (Параскевія П’ятниця – великомучениця, яка жила у III ст. в
місті Іконія у Малій Азії). Іноді вона
приходить до Антона в гості, іноді – запрошує його в незвичну мандрівку,
наприклад, до себе додому – а мешкають усі святі, звісно, на небі. Тож і
П’ятинка – не виняток. П’ятинка молиться
за Антона, коли він засне, дарує йому добрі й теплі сни, і, звичайно,
казки, які авторка записала на прохання святої.
Книга
нагадує про любов у християнському і загальнолюдському сенсі цього слова. Це -
збірка мудрих і повчальних оповідань-притч, побудована у формі абетки. Тут є
переспіви історій із Нового Заповіту, а також оригінальні сюжети, основними
мотивами яких є добро, людяність, життя і смерть.
Видання отримало
позитивну оцінку Міністерства освіти і науки України та «схвалено для
використання у загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ № 1-4/18-Г-167 від
14.05.2010 р.).
Завдяки Обласній програмі
поповнення бібліотечних фондів «Казки П`ятинки» Дзвінки Матіяш надійшли до дитячих книгозбірень Львівщини. У
роботі колегам – бібліотекарям пропонуємо такі форми як бесіда, обговорення
прочитаного, читання уголос з дітьми, вечір казки, урок «Добрі вчинки на
щодень», презентацію по книзі. Структура абетки сприятиме кращому вивченню
букв, а ситуації кожної історії-притчі можна обіграти у певному ляльковому чи
театралізованому дійстві.
Письменниця,
перекладачка. Дзвінка Матіяш народилася 16 листопада 1978 року в Києві. За фахом –
літературознавець, філологічну освіту здобула в Національному університеті
«Києво-Могилянська академія». Також навчалася в аспірантурі в Європейському
колегіумі польських та українських університетів (Люблін, Польща). Авторка
романів «Реквієм для листопаду» (2005, 2007) і «Роман про батьківщину» (2006), дитячої
книжки «Казки П’ятинки» (2011 року ввійшла до списку фіналістів премії «Великий Їжак»), а також збірки оповідань «Історії про троянди,
дощ і сіль», що потрапила до короткого списку премії «Книга року
BBC 2012», а також отримала премію Фонду Петра і Лесі Ковалевих
за 2013 рік. Перекладає з польської, білоруської, англійської. Серед перекладів
Дзвінки Матіяш: Леонід Плющ. «У карнавалі історії» (2002), Андрей Хадановіч.
«Листи з-під ковдри» (2002), антологія сучасної української та білоруської поезії
«Зв’язок розрив /Сувязьразрыў» (2006) (спільно з іншими перекладачами), збірки
поезій о. Яна Твардовського «Гербарій» (2008) та «Ще одна молитва» (2009),
«Розмови з Єжи Новосєльським» (2011), репортажі Вітольда Шабловського «Убивця з
міста абрикос» (2012), Ришард Капусцінський «Імперія» (2012).
Ім`я Дзвінки Матіяш як дитячого письменника –
казкарки є відкриттям ХХІ Форуму видавців у Львові. Цікавим доповненням у
роботі з книгою може стати відео – матеріал з Інтернету про автора, про книгу, про окремі казки (прочитані нею уголос). Можливо спонукає до творчості досвід творчої лабораторії "АртПоле.ІФ" за казкою «Велике Вухо», що увійшла до даного видання.
Читати далі...
